Iнструкцiя на виробництво вермутів
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ПОГОДЖЕНО Директор Департаменту контролю За виробництвом та обігом спирту, Алкогольних напоїв і тютюнових Виробів ДПА України ________________ М. В. Зальотін «30» _грудня_____ 2008 р. |
ЗАТВЕРДЖУЮ Заступник Міністра Аграрної політики України ______________ С. І Мельник 2008 р. |
Технологiчна iнструкцiя на виробництво вермутів
ТІ У 00011050-15.95.10:2008
ПОГОДЖЕНО Начальник Відділу розвитку Садівництва, виноградарства Та виноробства Мінагрополітики України ___________ М. Ф. Агафонов «16»___12________ 2008 р. |
РОЗРОБЛЕНО Директор НІВіВ «Магарач», Голова ТК-23 «Продукція садів, виноградників і виноробна продукція» ___________А. М. Авідзба «_08»___12_______ 2008 р. Директор ДП «ПКТІ «Плодмашпроект» ____________О. Г. Палєха «10»__12_______ 2008 р |
ПЕРЕДМОВА
1 РОЗРОБЛЕНО: Національний інститут винограду і вина «Магарач», Державне підприємство «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Плодмашпроект»
РОЗРОБНИКИ: А. Авідзба, д-р с.-г. наук; М. Агафонов; Т. Горбова; В. Загоруйко, д-р техн. наук; І. Кречетов, канд. техн. наук; О. Палєха, канд. с.-г. наук; Т. Стрельницька; Л. Стрельницький; С. Ченуша; А. Яланецький, канд. техн. наук.
2 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: Мінагрополітики України « 30 » грудня 2008 р.
3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні чинності «Временной технологической инструкции по производству ароматизированного вина вермут улучшенного качества», затвердженої МХП СРСР 31.07.67 р.)
Ця технологічна інструкція поширюється на виробництво вермутів – ароматизованих алкогольних напоїв – аперитивів, які виготовляють на основі виноградних виноматеріалів з додаванням натуральних ароматичних екстрактів чи ароматних спиртів, отриманих із пряно-ароматичної рослинної сировини та, у разі потреби, спирту етилового ректифікованого, лимонної кислоти, цукру чи цукровмісних матеріалів і колеру згідно з чинними нормативними документами.
1 ХАРАКТЕРИСТИКА ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
1.1 Вермути за кольором поділяють на білі, рожеві і червоні.
1.2 За об’ємною часткою етилового спирту і масовою концентрацією цукрів вермути поділяють на сухі, міцні, десертні та лікерні.
1.3 За органолептичними показниками вермути повинні відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 1.
Таблиця 1 – Органолептичні показники вермутів
Назва Показника |
Характеристика |
Прозорість |
Прозорі, без осаду і сторонніх включень |
Колір: Білі Рожеві Червоні |
Від світлого до янтарного різних відтінків Світло-янтарний чи рожевий різної інтенсивності Від темно-янтарного до рубінового чи гранатового |
Смак і аромат |
Складний, гармонійний, притаманний рослинній сировині, яка використовується для певних марок, з легкою гіркуватістю |
Примітка. Для вермутів, закупорених корковими пробками, допускаються одиничні пилоподібні включення коркової крихти. |
1.4 За фізико-хімічними показниками вермути повинні відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.
Таблиця 2 – Фізико-хімічні показники вермутів
Група |
Показ ники |
|||||
Об’ємна частка етилового спирту, % |
Масова конце нтра ція цукрів у перера хунку на інвер тний, г/дм3 |
Масова концентрація титрованих кислот, у перерахунку на винну кислоту, г/дм3 |
Масова концентрація летких кислот, у перерахунку на оцтову кислоту, г/дм3, не більше |
Масова концентрація приведеного екстракту, г/дм3, не менше |
Масова концентрація сірчистої кислоти, мг/дм3, не більше (загальної/ вільної) |
|
ДСТУ 4112.3 або ГОСТ 13191 |
ДСТУ 4112.5 або ДСТУ ГОСТ 13192 |
ДСТУ 4112.13 або ГОСТ 14252 |
ДСТУ 4112.14 Або ГОСТ 13193 |
ГОСТ 14251 |
ДСТУ 4112.25 Або ГОСТ 14351 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Сухі |
10-18 |
2-50 |
4-6 |
1 |
14 |
200/20 |
Міцні |
16-20 |
60-120 |
4-6 |
1 |
14 |
200/20 |
Десертні |
14-16 |
140-160 |
4-6 |
1 |
14 |
200/20 |
Кінець таблиці 2 |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Лікерні |
12-20 |
180-260 |
4-6 |
1 |
14 |
200/20 |
Примітка. Для кожного конкретного найменування вермуту об’ємна частка етилового спирту, масові концентрації цукрів і титрованих кислот встановлюються технологічними інструкціями, затвердженими у встановленому порядку. |
Решта показників та допустимі відхили від норм повинні відповідати чинним нормативним документам.
1.5 Вміст токсичних елементів у вермутах не повинен перевищувати допустимі рівні згідно з «Медико-биологическими требованиями и санитарными нормами качества продовольственного сырья и пищевых продуктов» № 5061, затвердженими Міністерством охорони здоров’я СРСР 01.08.89.
2 ХАРАКТЕРИСТИКА СИРОВИНИ І МАТЕРІАЛІВ
2.1 Для виготовлення вермутів використовують:
- виноматеріали виноградні оброблені – згідно з ДСТУ 4805;
- містелі, концентрати та кріоконцентрати виноградного соку – згідно з чинними нормативними документами;
- спирт етиловий ректифікований – згідно з ДСТУ 4221;
- спирт етиловий ректифікований виноградний – згідно з чинними нормативними документами;
- цукор білий – згідно з ДСТУ 4623;
- кислоту лимонну моногідрат харчову – згідно з ДСТУ ГОСТ 908;
- рослинну сировину – згідно з чинними нормативними документами;
- екстракти та спирти ароматні, отримані з пряно-ароматичної сировини;
- імпортні ароматичні екстракти із рослинної сировини, дозволені для використання центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України;
- вугілля активне деревне подрібнене марки БАУ – згідно з ГОСТ 6217;
- вугілля активне освітлювальне порошкоподібне деревне марки ОУ-А – згідно з ГОСТ 4453;
- допоміжні матеріали – згідно з чинними нормативними документами та «Перечнем конструкционных, антикоррозионных и вспомогательных материалов, разрешенных Минздравом для применения в винодельческой промышленности Украины», РД-01 або інші вітчизняні та імпортні, які дозволені до використання центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.
3 ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА І ОПИС ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ
3.1 Для виробництва вермутів використовують оброблені столові сухі та кріплені виноматеріали, які виготовлені із білих, рожевих та червоних сортів винограду у відповідності з технологічними інструкціями, затвердженими у встановленому порядку.
3.2 При необхідності зниження кислотності, виноматеріали обробляють крейдою (при цьому титрована кислотність може знижуватися не більше ніж на 3г/дм3), або іншими кислотознижувальними речовинами вітчизняними чи імпортними, дозволеними до використання центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.
3.3 Для часткового чи повного вилучення барвних речовин допускається обробка виноматеріалів активним вугіллям, яке вносять у виноматеріали і ретельно перемішують протягом 1-2 годин. Дозу активного вугілля встановлюють на підставі лабораторних випробувань.
3.4 У разі потреби виноматеріали обробляють жовтою кров’яною сіллю, бентонітом і желатином та іншими освітлюючими речовинами. Обробку здійснюють у відповідності з чинними технологічними інструкціями.
3.5 Вермути виготовляють за такою технологічною схемою:
- приготування винного чи винно-спиртового настою пряно-ароматичної рослинної сировини;
- виготовлення ароматичного дистиляту (у разі потреби);
- приготування вермуту шляхом купажування;
- технологічна обробка вермуту;
- післякупажний відпочинок вермуту;
- розлив, пакування, маркування та транспортування вермуту.
3.6 Виготовлення настоїв пряно-ароматичної сировини
3.6.1 Приготування винного настою
Для приготування винного настою використовують кріплені виноматеріали.
Підготовлену і відсортовану рослинну сировину подрібнюють до 2-10 см (трави, корені, стеблі, листя, квітки) чи 0,3-0,8 см (насіння, плоди) і заливають підігрітим до температури 50-70°С міцним виноматеріалом з об’ємною часткою етилового спирту 16-18 % у співвідношенні – сировина (кг) : виноматеріал (дм3) від 1 : 4 до 1 : 10 у залежності від виду сировини.
Настоювання проводять протягом 2-10 діб з перемішуванням 1-2 рази на добу. Кожне перемішування повинно забезпечувати п’ятиразовий оберт рідини.
Після закінчення настоювання проводять злив настою і його відстоювання. Міцність винного настою повинна бути не менше 15 % об.
Сировину, яка залишилась після зливу настою, заливають питною водою і настоюють протягом 1-2 діб з періодичним перемішуванням при температурі навколишнього середовища.
Злиту малоспиртовмісну водно-спиртову рідину утилізують.
3.6.2 Приготування винно-спиртового настою
Винно-спиртовий настій виробляють одноразовим або дворазовим заливом ароматичної сировини винно-спиртовим розчином.
При одноразовому заливі подрібнену і відсортовану сировину заливають винно-спиртовим розчином міцністю 50 % об. у співвідношенні – сировина (кг) : винно-спиртовий розчин (дм3) рівно 1 : 10 і настоюють протягом 10 діб. Під час настоювання суміш перемішують 1-2 рази на добу.
Після настоювання рідину зливають, а рослинну сировину заливають питною водою і настоюють 1-2 доби з періодичним перемішуванням. Злиту водно-спиртову рідину утилізують.
При дворазовому заливі сировину спочатку заливають винно-спиртовим розчином міцністю 70 % об., а потім винно-спиртовим розчином міцністю 40 % об. і настоюють кожний раз від 5 до 10 діб.
Злиті перший і другий настій об’єднують. Міцність об’єднаного винно-спиртового настою повинна бути не менше 45 % об.
Сировину, яка залишилась після зливу настою, заливають питною водою і настоюють протягом 1-2 діб з періодичним перемішуванням при температурі навколишнього середовища.
Злиту малоспиртовмісну водно-спиртову рідину утилізують.
3.7 Виготовлення ароматного спирту
Зважену і подрібнену до розмірів 2-10 см ароматичну сировину у вигляді окремих рослин чи суміші для вермуту завантажують в перегінний куб, заливають водно-спиртовим розчином міцністю 50 % об. у співвідношенні сировина (кг) : водно-спиртовий розчин (дм3) рівно 1:10 і переганяють. Для використання в купажах вермуту відбирають головну та часткову середню фракції. Хвостову фракцію та залишок середньої передають на ректифікацію.
Ароматний спирт можна виробляти також таким чином. Подрібнену рослинну сировину (або плоди) заливають винно-спиртовим розчином міцністю 50 % об. і настоюють 3-10 діб при періодичному перемішуванні. Злиту рідину використовують у якості ароматного настою при купажуванні вермуту.
Сировину, що залишилась після зливу настою, завантажують у перегінний куб, заливають водно-спиртовим розчином міцністю 45-50 % об. у співвідношенні сировина (кг) : водно-спиртовий розчин рівно 1:10 і переганяють.
Для виготовлення ароматного спирту відбирають головну та середню фракції. Хвостову фракцію передають на ректифікацію.
3.8 Втрати спирту при заливі пряно-ароматичних трав визначають у встановленому порядку від загальної кількості безводного спирту, який використовують для настоювання сировини чи дистиляції.
3.9 Приготування колеру
Колер готують у відповідності з «Технологічною інструкцією на виробництво та розлив коньяків України», затвердженою Мінагрополітики України 19.05.08.
3.10 Купаж готують в резервуарах шляхом послідовного введення сухих столових чи кріплених виноматеріалів, настою рослинної сировини чи ароматного спирту, та, у разі потреби, цукру чи цукровмісних матеріалів, спирту етилового ректифікованого, лимонної кислоти і колеру. Замість виготовлених настою чи ароматного спирту із пряно-ароматичної сировини в купаж можуть додаватися імпортні ароматичні екстракти із рослинної сировини.
3.11 Купаж в залежності від схильності до помутніння обробляють у відповідності з чинною «Технологической инструкцией по обработке виноматериалов и вин на предприятиях винодельческой промышленности. Правила транспортирования виноматериалов и вин», затвердженими МХП СРСР 17.11.67.
3.12 Після обробки купаж направляють на відпочинок не менше ніж на 10 діб для досягнення типовості і гармонії в ароматі та смаку і після контрольної фільтрації подають на розлив.
3.13 Розлив, пакування, маркування, транспортування та зберігання вермуту здійснюють у відповідності з вимогами чинних нормативних документів.
4 ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГIЧНОГО ОБЛАДНАННЯ
4.1 Виробництво вермуту, зберігання і обробку виноматеріалів, купажів здійснюють з використанням типових обладнання і технологічних ємностей, виготовлених з корозійностійких матеріалів, дозволених Міністерством охорони здоров’я України для виноробної продукції.
4.2 Санітарну обробку технологічного обладнання, винопроводів та iнвентаря здійснюють згідно з Інструкцією «Санитарная обработка технологического оборудования, винопроводов, инвентаря и помещений в винодельческой промышленности», РД 202.13.027, затвердженою Укрсадвинпромом 12.10.99.
5 КОРОТКИЙ ОПИС МЕТОДIВ I ЗАСОБIВ ТЕХНОЛОГIЧНОГО КОНТРОЛЮ I МЕТОДIВ ВИПРОБУВАНЬ ГОТОВОÏ ПРОДУКЦIÏ
5.1 Відбір проб вермуту здійснюють згідно з ГОСТ 14137, перевірка якості готової продукції – у вiдповiдностi з вимогами чинних нормативних документів та цiєï технологічної iнструкцiï.
ЕТАПИ КОНТРОЛЮ ТЕХНОЛОГIЧНОГО ПРОЦЕСУ
Таблиця 3
№п/п |
Об’єкт Контролю |
Місце Контролю |
Перiодич-нiсть Контролю |
Контрольований параметр |
Граничні значення параметра |
Метод i Засіб Контро лю |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1 |
Виномате ріали столові оброблені, кріплені оброблені |
Ємність для зберігання |
У кожній партії |
Об’ємна частка етилового спирту, %: – столові – кріплені Масова концентрація цукрів, г/дм3: – столові, не більше – кріплені Масова концентрація титрованих кислот, у перерахунку на винну, г/дм3: – столові – кріплені Масова концентрація лет-ких кислот, у перерахунку на оцтову, г/дм3, не більше Масова концентрація сірчистої кислоти, мг/дм3, не більше: – загальної – вільної |
9,5-14,0 14,0-18,0 3,0 3,0-190 5,0-8,0 4,0-7,0 1,0 200 20 |
ДСТУ 4112.3 ГОСТ 13191 ДСТУ 4112.5 ДСТУ ГОСТ 13192 ДСТУ 4112.13 або ГОСТ 14252 ДСТУ 4112.14 ГОСТ 13193 ДСТУ 4112.25 ГОСТ 14351 |
Продовження таблиці 3 |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Масова концентрація приведеного екстракту, г/дм3: – столові, червоні міцні – білі міцні Масова концентрація заліза, мг/кг, не більше Мікробіологічний стан Колір, аромат, смак Розливостійкість |
15 14 15 Здоровий Згідно з ДСТУ 4805 Розливо-стійкі |
ГОСТ 14251 ДСТУ 4112.30 ГОСТ 13195 ГОСТ 26928 ГОСТ 30178 ИК 10-04-05-40 Органо леп-тично За чинною методи кою |
||||
2 |
Винний настій рослинної сировини |
Ємність для зберігання |
У кожній ємності |
Об’ємна частка етилового спирту, %, не менше |
15,0 |
ГОСТ 13191 |
3 |
Винно-спиртовий настій рослинної сировини |
Ємність для зберігання |
У кожній ємності |
Об’ємна частка етилового спирту, %, не менше |
45,0 |
ГОСТ 13191 |
4 |
Ароматний спирт |
Ємність для зберігання |
У кожній ємності |
Об’ємна частка етилового спирту, % |
Фактично |
ГОСТ 13191 |
5 |
Цукровий колер звичайний або спиртований |
Ємність для зберігання |
У кожній ємності |
Об’ємна частка етилового спирту, %, не більше Масова концентрація цукрів, г/дм3, не більше Колір, аромат, смак |
30,0 400,0 Темно-ви-шневий без сторонніх аромату і смаку |
ГОСТ 13191 ДСТУ ГОСТ 13192 Органо леп тично |
6 |
Купаж вер-муту до обробки |
Ємність, купажер |
У кожній ємності |
Об’ємна частка етилового спирту, % Масова концентрація цукрів, у перерахунку на інвертний, г/дм3 Масова концентрація титрованих кислот, у перера-хунку на винну, г/дм3 |
10,3-20 2-260 4-6 |
ДСТУ 4112.3 або ГОСТ 13191 ДСТУ 4112.5 або ДСТУ ГОСТ 13192 ДСТУ 4112.13 або ГОСТ 14252 |
Кінець таблиці 3 |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Масова концентрація летких кислот, у перерахунку на оцтову, г/дм3, не більше Масова концентрація приведеного екстракту, г/дм3, не менше Масова концентрація сірчистої кислоти, мг/дм3, не більше (загальної/вільної) Масова концентрація заліза, мг/кг Колір, аромат, смак Мікробіологічний стан Схильність до помутнінь |
1,0 14,0 200/20 Фактично Згідно з Табл. 1 Здоровий |
ДСТУ 4112.14 Або ГОСТ 13193 ГОСТ 14251 ДСТУ 4112.25 Або ГОСТ 14351 ДСТУ 4112.30 ГОСТ 13195 ГОСТ 26928 ГОСТ 30178 Орган олеп тично ИК 10-04- 05-40 |
||||
За чинною методикою |
||||||
7 |
Купаж Вермуту після обробки |
Резервуар для зберігання |
У кожній партії |
Масова концентрація заліза, мг/кг, не більше Розливостійкість |
15,0 Розливо- Стійкий |
ДСТУ 4112.30 ГОСТ 13195 ГОСТ 26928 ГОСТ 30178 За чин ною методи кою |
Решта показників – у відповідності з п. 6 цієї таблиці |
||||||
8 |
Готова продукція |
Ємність перед розливом, пляшки |
Кожна партія |
Згідно з вимогами таблиць 1 і 2 цiєï технологічної iнструкцiï та чинних нормативних документів |
||
Примітка: В процесі виробництва вермуту допускається визначати i iншi показники, не передбачені таблицею 3 |
5.2 Періодичність контролю сировини та готової продукції за показниками безпеки встановлюють згідно з Методичними рекомендаціями МР 4.4.4-108 «Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.07.04 за № 329.
6 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
6.1 Приймання та відбір проб здійснюють відповідно до вимог ГОСТ 14137.
6.2 Кожна партія вермуту супроводжується документом встановленої форми, який свідчить про його якість, та сертифікатом вiдповiдностi.
7 ПЕРЕЛІК ОСНОВНОЇ КЕРІВНОЇ НОРМАТИВНОЇ ТА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
Таблиця 4 – Перелік основної керівної нормативної та технологічної документації
Позначення НД |
Найменування НД |
Номер пунк-ту, в якому Подається посилання |
1 |
2 |
3 |
ДСТУ ГОСТ 908:2006 |
Кислота лимонна моногідрат харчова |
П. 2.1 |
ДСТУ 4112.3-2002 |
Вина і виноматеріали. Визначання вмісту спирту. Контрольний метод |
Пп. 1.4, 5.1 |
ДСТУ 4112.5-2002 |
Вина і виноматеріали. Визначання відновлюваних сахарів. Контрольний метод |
Пп. 1.4, 5.1 |
ДСТУ 4112.13-2002 |
Вина і виноматеріали. Метод визначання загальної кислотності |
П. 5.1 |
ДСТУ 4112.14-2002 |
Вина і виноматеріали. Визначання летких кислот. Контрольний метод |
Пп. 1.4, 5.1 |
ДСТУ 4112.25-2002 |
Вина і виноматеріали. Метод визначання діоксиду сірки |
Пп. 1.4, 5.1 |
ДСТУ 4112.30:2003 |
Вина і виноматеріали. Визначення заліза. Контрольний метод |
П. 5.1 |
ДСТУ 4221:2003 |
Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови |
П. 2.1 |
ДСТУ 4623: 2006 |
Цукор білий. Технічні умови |
П. 2.1 |
ДСТУ 4805: 2007 |
Виноматеріали оброблені. Загальні технічні умови |
П. 2.1 |
ГОСТ 4453-74 |
Уголь активный осветляющий древесный порошкообразный. Технические условия |
П. 2.1 |
ГОСТ 6217-74 |
Уголь активный древесный дробленый. Технические условия |
П. 2.1 |
ГОСТ 13191-73 |
Вина, виноматериалы, коньяки и коньячные спирты, соки плодово-ягодные спиртованные. Метод определения этилового спирта |
Пп. 1.4, 5.1 |
ДСТУ ГОСТ 13192:2009 |
Вина, виноматериалы и коньяки. Метод определения сахаров |
Пп. 1.4, 5.1 |
ГОСТ 13193-73 |
Вина, виноматериалы и коньячные спирты, соки плодово-ягодные спиртованные. Методы определения летучих кислот |
Пп. 1.4, 5.1 |
ГОСТ 13195-73 |
Вина, виноматериалы, коньяки и коньячные спирты, соки плодово-ягодные спиртованные. Метод определения железа |
П. 5.1 |
Продовження таблиці 4 |
||
1 |
2 |
3 |
ГОСТ 14137-74 |
Вина, виноматериалы, коньяки и коньячные спирты. Правила приемки и методы отбора проб |
П. 5.1, 6.1 |
ГОСТ 14251-75 |
Вина и виноматериалы, соки плодово-ягодные спиртованные. Метод определения приведенного экстракта |
П. 5.1 |
ГОСТ 14252-73 |
Вина и виноматериалы, соки плодово-ягодные спиртованные. Методы определения титруемых кислот |
Пп. 1.4, 5.1 |
ГОСТ 14351-73 |
Вина, виноматериалы и коньячные спирты. Метод определения свободной и общей сернистой кислоты |
Пп. 1.4, 5.1 |
ГОСТ 26928-86 |
Продукты пищевые. Метод определения железа |
П. 5.1 |
ГОСТ 30178-96 |
Сырье и продукты пищевые. Атомно-абсорбционный метод определения токсичных элементов |
П. 5.1 |
МБТ № 5061-89 |
«Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов», затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 01.08.89 |
П. 1.5 |
РД-01-1994 |
«Перечень конструкционных, антикоррозионных и вспомогательных материалов, разрешенных Минздравом для применения в винодельческой промышленности Украины», затверджений ІВіВ «Магарач» 02.10.94 |
П. 2.1 |
РД 202.13.027-99 |
Iнструкцiя «Санитарная обработка технологического оборудования, винопроводов, инвентаря и помещений в винодельческой промышленности», затверджена Укрсадвинпромом 21.10.1999 |
П. 4.2 |
МР 4.4.4.-108-2004 |
«Перiодичнiсть контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки», затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України 02.07.04, № 329 |
П. 5.2 |
ТІ У 00011050-.91.10-4:2008 |
«Технологічна інструкція на виробництво і розлив коньяків України» затверджена Мінагрополітики України 19.05.08 |
П. 3.9 |
Кінець таблиці 4 |
||
1 |
2 |
3 |
«Технологическая инструкция по обработке виноматериалов и вин на предприятиях винодельческой промышленности. Правила транспортирования виноматериалов и вин», затверджена МХП СРСР 17.11.67 |
П. 3.10 |
|
ИК 10-04-05-40-89 |
«Инструкция по микробиологическому контролю винодельческого производства», затверджена Держагропромом СРСР 01.06.89 |
П. 5.1 |