Енергоємність захисту винограду від гронової листовійки та кліщів

Енергоємність екологічно безпечної технології захисту винограду від гронової листовійки та кліщів

Приведенна структура енергетичних витрат та енергоємність прийнятої в господарствах АР Крим розробленої нами технологій захисту плодоносних виноградників від гронової листовійки і кліщів. Наведені дані показують, що загальні витрати на систему захисту винограду від шкідників та хвороб згідно прийнятих технологічних карт (8 оприскувань при витратах робочої рідини 5,6 тонн на гектар) складають19918,МД/га, а розробленої нами схеми (4 оприскувань при витратах робочої рідини 2,8тонн на гектар) складають 9837,6 МДж/га, а при однократному оприскуванні інсектоакарицидами (0.7 тонн розчину на гектар) 2459,4 МДж/га.

В умовах АР Крим виноградники щорічно пошкоджують чисельні шкідники серед яких гронова листовійка та чисельні види кліщів широко поширені у всіх районах виноградарства.

Гронова листовійка щорічно знищує значну частину урожаю, а при відсутності захисних заходів втрати урожаю можуть досягати понад 50% (1).

Значної шкоди урожаю та насадженням завдають чисельні види кліщів, які інтенсивно розвиваються у всіх районах виноградарства. Пошкоджуючи листовий апарат кліщі викликають зниження урожаю на 5-10%, пониження цукристості виноградного соку та підвищення його кислотності (2).

Науково-дослідними установами розроблені технології захисту виноградників від шкідників які передбачають чисельні обробки насаджень інсектицидами та акарицидами.

Для боротьби з гроновою листовійкою різні дослідники рекомендують від 2-3 до 6-7 обприскувань інсектицидами, а для боротьби з кліщами від 2 до 5 обприскувань акарицидами за сезон (1, 3).

Таке навантаження галузі виноградарства пестицидами безумовно є важливою причиною низької рентабельності галузі. Крім того це приводить до забруднення продукції та довкілля продуктами їх метаболізму.

А. М. Авидзба вважає можливим вирішити проблему отриманням екологічного винограду на основі вирощування сортів, які не потребують застосування пестицидів. Однак за даними автора «для захисту 97-98% насаджень від шкідників та хвороб використовується хімічний метод, як найбільш активний та надійний» (4).

Лабораторією захисту рослин ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова» на основі проведених досліджень розроблена екологічно безпечна технологія захисту винограду від гронової листовійки та кліщів. Вона передбачає однократне обприскування виноградників інсектоакарицидами на початку відродження гусениць першого покоління гронової листовійки. При цьому період "очікування" збільшується в 3-5 разів проти регламентованих строків, що гарантує чистоту урожаю та довкілля (1).

Наукові розробки кафедри механізації Кримського Державного аграрного університету показали, що при якісному подрібненні рідини та добре організованому повітряному потокові розпилюючого пристосування вентиляторного обприскувача витрата робочих розчинів може бути зменшена до 100-500 л/га, а витрати препаратів на 25-50% (5).

Досліди, що проведені нами в 2004 – 2007 роках показали високу ефективність енергозберігаючої технології захисту винограду від гронової листовійки та кліщів. Вона передбачає однократне застосування інсектоакарицидів Бі - 58 Новий, Золон, Талстар на початку відродження гусениць першого покоління гронової листовійки при зменшенні витрат препаратів на 25 – 30 % та робочої рідини до 400 л/га (6-7).

Наукові розробки по оцінці ефективності технологій по виробництву винограду (8-11) показують, що найбільш повно та об’єктивно їх характеризують показники енергоємності.

Фундаментальні дослідження, що виконані О. Д. Лянним із співробітниками (8-9), С. Г. Бондаренко (10) та П. О. Догодою (11) показують, що один центнер вирощеного винограду містить від 2010 до 3349 МДж енергії в залежності від вмісту сухих речовин. Центнер винограду технічних сортів з 16% сухих речовин містить 2680 МДж, а при 20% - 3349 МДж енергії.

В таблиці 1 приведена структура енергетичних витрат та енергоємність прийнятої в господарствах АР Крим та розробленої нами технологій захисту плодоносних виноградників від гронової листовійки та кліщів. Наведені дані показують, що загальні витрати на систему захисту винограду від шкідників та хвороб згідно прийнятих технологічних карт (8 обприскувань при витраті робочої рідини 5,6 тонн на гектар) складають 19918,4 МДж/га. Витрати енергії на проведення трьох обприскувань проти гронової листовійки та одного проти кліщів складають 9837,6 Мдж/га, а при однократному обприскуванні насаджень інсектоакарицидами 2459,4 МДж/га.

Найбільшу питому вагу в енергетичних витратах займають пестициди (37,4%), паливно-мастильні матеріали (28,5%), обприскувачі та інші обладнання (25,2%).

Таблиця 1.

Структура енергетичних витрат та енергоємність технологій захисту винограду від гронової листовійки та кліщів (МДж/га)

1* - система захисту від шкідників та хвороб згідно технологічних карт (8 обприскувань, 5,6 тонн розчину на 1 га);

2* - 3 обприскування інсектицидами та 1 акарицидами (2,8 тонн розчину на 1га);

3* - одне обприскування інсектоакарицидами (0,7 тонн розчину на 1 га).

Оскільки показники економічної ефективності застосування пестицидів проти шкідників та хвороб часто не корелюють з їх фактичними даними доцільно проводити розрахунки показників енергетичної ємності отриманої прибавки урожаю та витрат енергії на проведення захисних заходів.

В таблиці 2 показана енергетична ефективність препаратів проти гронової листовійки та кліщів при застосуванні їх по двом схемам, що різняться між собою кількістю обприскувань за сезон.

Енергетична ефективність технологій захисту винограду від гронової листовійки та кліщів

(ДП «Садовод», 2005-2006. Крим )

В першій схемі (А*) проведено одне обприскування насаджень препаратами на початку відродження гусениць першого покоління гронової листовійки, а у другій схемі (Б*) - 3 обприскування інсектицидами згідно прийнятої в господарстві системі. Енергоємність першої технології складає 2459,4 МДж/га, а другої 9837,6 МДж/га.

При вмісті 18% сухих речовин в ягодах винограду енергоємність одного центнера урожаю становить 3014 МДж.

В першій схемі застосування препаратів отримано прибавку урожаю від 13,7 до 16,3 ц/га, а енергоємність її становить від 41291,8 до 49128,2 МДж/га. Прибавка енергії в додатковому урожаї коливається в межах від 40038 до 46668,8 МДж/га, вона перевищує витрати енергії на захисні заходи в 15,8 – 18,9 разів.

В другій схемі отримано прибавку урожаю від 14,7 до 16,1 ц/га енергоємністю від 44305,8 до 48525,4 МДж/га. Прибавка енергії в додатковому урожаї коливається в межах від 34468,2 до 38687,8 МДж/га і перевищує витрати енергії на захисні заходи в 3,5 – 3,9 разів, що в 4,5-4,8 разів менше даного показника при застосуванні препаратів по першій схемі.

Література

1. Козарь И. М. Экологически безопасная система защиты винограда от гроздевой листовертки // Виноградарство і виноробство. – 2003. – Вип. 41. - С. 112 – 125.

2. Константинова М. С. Акарофауна виноградників півдня України // Виноградарство і виноробство. – 2003. – Вип. 41. - С. 62 – 70.

3. Чичинадзе Ж А. Обоснование системы защиты винограда от вредителей и болезней // Автореферат дисс. –Киев. – 1985. – 25 с.

4. Авидзба А. М. Виноградарству и виноделию – экологически безопасные технологии //Виноделие и виноградарство. – 2001. - №3. - С. 6 – 7.

5. Догода П. А. Механизация химической защиты растений // Симферополь. – 2000. – 139 с.

6. Попов П. Г. Эффективность инсектицидов против гроздевой листовертки винограда при применении их по двум схемам // Наукові праці Південного філіалу «Кримський агротехнологічний університет» Національний аграрний університет. – Сімферополь. – 2007. – Випуск 102. –С. 117 – 121.

7. Попов П. Г. Економічна ефективність системи захисту винограду від гронової листовійки //Виноградарство і виноробство. – 2007. - № 44. – С. 130 – 135.

8. Лянной А. Д., Шевченко И. В., Поляков В. И., Глотова Л. В., Матюшенко Л. И. Методические указания по энергетической оценке агротехнических приемов и технологий в виноградарстве //Одесса. – 1994. – 37 с.

9. Шевченко І. В., Поляков В. І., Гонтар В. Т. Енергоємність технології створення промислових зрошуваних виноградників //Виноградарство і виноробство. – 2007. - № 44. – С. 172 – 186.

10. Бондаренко С. Г. Методологические и энергетические проблемы виноградарства // Кишинев. – 1999. – С. 176 – 259.

11. Догода П. А. Методы биоэнергетической оценки эффективности производства винограда // Симферополь. – 2000. – 96 с.

12.Догода П А. Журнал Механизация и єлектрофикация сельского хозяйства.//М:1986,№12.с.21-24.

 Попов П. Г. , аспірант ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова»