Правила приймання і методи відбирання проб

ДСТУ ХХХХ:ХХХХ

НАЦΙОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ПРОДУКЦІЯ ВИНОРОБНА

Правила приймання і методи відбирання проб

ДСТУ ХХХХ:ХХХХ

Видання офіційне

Київ

ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ

200..

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Національний інститут винограду і вина “Магарач”, ДП “Проектно-конструкторський технологічний інститут “Плодмашпроект”, Корпорація “Укрвинпром”

РОЗРОБНИКИ: А. Авідзба, д-р с-г. наук; М. Агафонов; Р. Білан; В. Гержикова, д-р техн. наук; В. Гончаренко; Т. Горбова; О. Дернова; В. Загоруйко, д-р техн. наук; Ю. Огай, канд. техн. наук; О. Палєха, канд. с-г. наук; Л. Стрельницький; Н. Толстенко, канд. техн. наук; В. Фуркевич, канд. техн. наук; А. Яланецький, канд. техн. наук

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТΙ: наказ Держспоживстандарту України від “___” __________ 200_ р. №_____

3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ зі скасуванням чинності в Україні ГОСТ 14137-74

____________________________________________________________________

ЗМІСТ

1 Сфера застосування................................................................................... 1

2 Нормативні посилання..................................................................................... 1

3 Терміни та визначення понять.................................................................. 1

4 Правила приймання......................................................................................... 2

5 Відбирання проб................................................................................................ 2

6 Вимоги безпеки................................................................................................... 5

Додаток А Бібліографія................................................................................ 6

НАЦΙОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Чинний від__________________

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на виноробну продукцію: вина й виноматеріали виноградні і плодово-ягідні, коньяки України, бренді, шампанське України, вина ігристі і газовані, напої винні міцні та слабоалкогольні, лікери, бальзами, глінтвейни, аперитиви, вермути, коньячні і плодові спирти (далі – продукція) і встановлює правила приймання і методи відбирання проб для визначення органолептичних, фізико-хімічних показників, мікробіологічної стійкості продукції.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

ДСТУ 2163-93 Виноробство. Терміни та визначення

ДСТУ 2164-93 Вина виноградні. Терміни та визначення

ДСТУ ГОСТ 10117.1:2003 Пляшки скляні для харчових рідин. Загальні технічні умови

ДСТУ ГОСТ 10117.2:2003 Пляшки скляні для харчових рідин. Типи, параметри і основні розміри

ГОСТ 5541-2002 Средства укупорочные корковые. Технические условия (Засоби закупорювальні коркові. Технічні умови)

ГОСТ 18242-72 Качество продукции. Статистический приемочный контроль по альтернативному признаку. Одноступенчатые и двухступеньчатые корректиру-емые планы контроля (Якість продукції. Статистичний приймальний контроль з альтернативної ознаки. Одноступеневі та двоступеневі плани контролю, що коре-гуються)

ГОСТ 18321-73 Статистический контроль качества. Методы случайного от-бора выборок штучной продукции (Статистичний контроль якості. Методи випад-кового відбору вибірок штучної продукції)

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використані терміни і визначення понять згідно з ДСТУ 2163, ДСТУ 2164 та чинним законодавством України [1].

4 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

4.1 Продукцію приймають партіями.

Партією вважають визначену кількість продукції однієї назви, одного купажу, однієї дати розливу, оформлену одним документом про якість.

Паковану продукцію, в якій менше 20 пляшок, не вважають партією.

У разі транспортування продукції у залізничних цистернах, автоцистернах чи бочках кожну транспортну одиницю приймають за партію.

У супровідній документації повинно бути вказано, що партія продукції відповідає вимогам нормативних документів.

Документ про якість продукції повинен містити:

-  назву підприємства-виробника та його місцезнаходження;

-  код виробника, номер ліцензії, дату видачі;

-  позначення нормативного документа на продукцію;

-  назву продукції;

-  кількість продукції в партії в декалітрах, № партії;

-  дату видачі документа про якість;

-  результати аналізу.

4.2 Перевірці відповідності пакування і маркування вимогам нормативних документів для продукції, що залита у транспортну тару, підлягає кожна цистерна, автоцистерна, бочка, ящик із продукцією.

4.3 Відповідність пакування, маркування вимогам нормативних документів для пакованої продукції встановлюють на підставі порівняння кількості пляшок з вадами у вибірці продукції з встановленим приймальним числом згідно з 5.1.1.

Партію продукції приймають, якщо кількість пляшок (посуду) з продукцією, що мають деформацію, розриви, перекоси етикеток, сторонні домішки, осад, у вибірці менше або рівне приймальному числу, і бракують, якщо кількість таких пляшок (посуду) з продукцією у вибірці більше приймального числа.

4.4 Відповідність якості продукції нормативним документам здійснюють на підставі відібраної середньої проби продукції шляхом її органолептичних та фізико-хімічних досліджень.

У разі одержання незадовільних результатів принаймні одного з цих показників, партію продукції бракують.

5 ВІДБИРАННЯ ПРОБ

5.1 Відбирання проб пакованої продукції.

5.1.1 Для перевірки відповідності пакування і маркування вимогам нормативних документів відбирання пакувальних одиниць продукції у вибірку здійснюють методом випадкового відбирання згідно з таблицею 1, у відповідності з вимогами ГОСТ 18242. Вибірку проводять згідно з ГОСТ 18321 методом випадкового відбирання проб.

Таблиця 1 – Відбирання пакувальних одиниць продукції у вибірку і критерії оцінки якості за зовнішнім виглядом

5.1.2 Для визначення фізико-хімічних і органолептичних показників про-дукції із вибірки відбирають проби загальним обۥємом не менше ніж 3 дм3, тобто у разі розфасування в пляшки (посуд) місткістю: 100 см3 – 30 одиниць продукції; 250 см3 – 12 одиниць; 500 см3 – 6 одиниць; 750 см3 – 4 одиниці; 1000 см3 і більше – 3 одиниці.

5.1.3 Для проведення досліджень в заводській лабораторії відбирають з лінії розливу пляшки (посуд) з продукцією загальним обۥємом не менше ніж 3 дм3 від кожної партії у вигляді оформленої готової продукції, з нанесеними етикетками та маркуванням без акцизної марки: 1,5 дм3 (середньої проби) продукції витрачають на органолептичні та фізико-хімічні дослідження – згідно з вимогами стандартів на відповідну продукцію; решту проби (1,5 дм3) зберігають у випробувальній лабораторії підприємства не менше одного місяця як контрольний зразок на випадок незгоди в оцінці якості.

5.1.4 Для проведення досліджень в інших лабораторіях, що здійснюють незалежну експертизу, відбирають проби продукції в пляшках (посуді) загальним обۥємом 3 дм3 і разом з актом відбирання проб передають в дослідну лабораторію. Зразки продукції для представлення в дослідні лабораторії повинні бути опломбовані печаткою заводу – виробника (або замовника проведення аналізу). В акті відбирання проб вказують:

-  назву організації, в систему якої входить підприємство-виробник;

-  назву підприємства-виробника і його місцезнаходження;

-  назву продукції;

-  дату розливу;

-  кількість продукції в партії, від якої відібрана проба;

-  номер документа про якість партії цієї продукції;

-  дату і місце відбирання проби;

-  прізвища та підписи осіб, що відібрали пробу.

У дослідній лабораторії 1,5 дм3 відібраної проби продукції витрачається на проведення органолептичних та фізико-хімічних досліджень, решту проби в пляшках зберігають на випадок виникнення конфліктної ситуації.

5.2 Відбирання проб продукції, розлитої у транспортну тару

5.2.1 Для відбирання проб застосовують:

-  пробовідбірник – згідно з чинними нормативними документами;

-  лівер – згідно з чинними нормативними документами;

-  сіфон – згідно з чинними нормативними документами;

-  пляшки - згідно з ДСТУ ГОСТ 10117.1 та ДСТУ ГОСТ 10117.2.

5.2.2 Пробовідбірник, лівер, сіфон перед відбиранням проб ополіскують продукцією, яка підлягає перевірці. Пляшки ополіскують перед наливом обۥєднаної проби.

5.2.3 Від продукції, що знаходиться у залізничних або автоцистернах, відбирають точкові проби однакового обۥєму з верхнього, середнього та нижнього шарів.

5.2.4 Від продукції, що знаходиться у цистернах з відсіками, точкові проби відбирають пробовідбірниками пропорційно обۥєму відсіків з верхнього, середнього та нижнього шарів.

5.2.5 Від продукції, що знаходиться у бочках, точкові проби відбирають від кожної бочки від 0,5 до 1,0 см3 на кожен дм3 обۥєму з верхнього, нижнього і середнього шарів бочки. Відбирання проб здійснюють за допомогою лівера або сіфона. Відбирання проб коньячного спирту, коньяку, міцних напоїв здійснюють не раніше ніж через четверо діб після їх заливу в бочки.

Точкові проби об´єднують, ретельно перемішують і складають середню пробу. Об´єм середньої проби повинен бути не менш ніж 6 дм3. Отриману середню пробу розливають у шість пляшок місткістю від 0,7до 0,8 дм3 або дев´ять пляшок місткістю 0,5 дм3.

Частину середньої проби в кількості двох пляшок місткістю від 0,7 до 0,8 дм3 або трьох пляшок місткістю 0,5 дм3 зберігають для проведення випробувань у випадку виникнення розбіжності в оцінці якості продукції.

Вміст двох пляшок місткістю від 0,7 до 0,8 дм3 або трьох пляшок місткістю 0,5 дм3 направляють в лабораторію для проведення випробувань.

Вміст двох пляшок місткістю від 0,7 до 0,8 дм3 або трьох пляшок місткістю 0,5 дм3 направляють одержувачу.

5.2.6 Пляшки з середніми пробами закорковують корками – згідно з ГОСТ 5541, або поліетиленовими пробками – згідно з чинними нормативними документами, шийки пляшок осмолюють, ставлять заводську печатку або пломбують.

Закорковування повинне забезпечити зберігання проби.

5.2.7 Під час відбирання середньої проби складають акт відбирання проб у двох екземплярах.

В акті вказують:

-  дату і місце складання акту;

-  прізвища та посади осіб, які здійснювали відбирання проб;

-  підприємство-виробник, його найменування, адресу, телефон;

-  підприємство-одержувач;

-  найменування і кількість продукції, з якої відбирали пробу;

-  найменування і номер документа про якість;

-  номер вагона, залізничної цистерни, автоцистерни (при відвантаженні цим транспортом);

-  кількість і місткість пляшок з відібраною середньою пробою;

-  описування печатки або пломби, якою опечатані пляшки із середньою пробою;

-  підписи осіб, які відбирали пробу.

5.2.8 Кожна пляшка із середньою пробою повинна мати етикетку. На етикетці слід зазначати:

-  найменування підприємства-виробника, його адресу, телефон;

-  назву підприємства-одержувача;

-  найменування продукції;

-  кількість продукції в партії і номер документа про якість;

-  дату відбирання проби;

-  прізвища та підписи осіб, які відбирали пробу.

У разі відбирання проби з вагону, цистерни, автоцистерни на етикетці необхідно додатково вказати їх номер.

5.2.9 Пляшки із загальними пробами повинні зберігатися у сухому, затемненому приміщенні.

Проби з продукцією повинні зберігатися за температури згідно з чинними стандартами на відповідний вид продукції.

Пляшки із середньою пробою, які закорковані корком, слід зберігати у горизонтальному положенні.

6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

6.1 Вимоги безпеки щодо приймання та відбирання проб повинні відповідати правилам [2] та інструкціям з техніки безпеки на робочих місцях.

Додаток А

(довідковий)

Бібліографія

[1] Закон України “Про виноград та виноградне вино”, 16 червня 2005 року № 2662-ІV, в редакції від 19.12.2006 р.

[2] Правила техники безопасности и производственной санитарии в вино-дельческой промышленности (Правила техніки безпеки й виробничої санітарії у виноробній промисловості), затверджені Мінхарчопромом СРСР 30.12.80

663.257

Ключовi слова: Продукція виноробна, Правила приймання, приймальне число, методи відбирання проб, партія, точкові проби, середня проба.