інструкція на виробництво коньячних спиртів

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 Голос)

 МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ПОГОДЖЕНО

Директор Департаменту контролю

За виробництвом та обігом спирту,

Алкогольних напоїв і тютюнових

Виробів ДПА України

_________________ І. М. Гончар

«_16_» травня____ 2008 р.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник Міністра

Аграрної політики України

________ С. І. Мельник

«19»_травНя__ 2008 р.

Технологічна інструкція на виробництво коньячних спиртів

ТІ У 00011050-15.91.10-2:2008

ПОГОДЖЕНО

Начальник Відділу розвитку

Садівництва, виноградарства

Та виноробства

Мінагрополітики України

___________ М. Ф. Агафонов

«_14»__травня___ 2008 р.

 

РОЗРОБЛЕНО

Директор НІВіВ «Магарач»,

___________А. М. Авідзба

«25_» квітня__ 2008 р.

Директор ДП

«ПКТІ «Плодмашпроект»

____________О. Г. Палєха

«_25»_квітня____ 2008 р.

Директор ВАТ «Агрофірма «Таврія»

____________О. М.Сидоренко

«12» травня 2008 р.

Голова правління ЗАТ «Одеський коньячний завод»

__________ Д. П. Шолудько

« 29» травня 2008 р.

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Національний інститут винограду і вина «Магарач», Державне підприємство «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Плодмашпроект», Відкрите акціонерне товариство «Агропромислова фірма «Таврія», Закрите акціонерне товариство «Одеський коньячний завод»

РОЗРОБНИКИ: А. Авідзба, д-р с-г. наук; М. Агафонов; О. Василик, канд. техн. наук; Т. Горбова; В. Загоруйко, д-р техн. наук; Т. Начева, канд. техн. наук; О. Палєха канд. с-г. наук; М. Сачаво, д-р техн. наук; О. Сидоренко; Л. Стрельницький; А. Фаерштейн; С. Ченуша; А. Яланецький, канд. техн. наук.

2 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: Мінагрополітики України «1_» червня________2008 р.

3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні чинності «Технологической инструкции по дистилляции коньячных виноматериалов», затв. МХП СРСР 01.03.1978 р.)

Ця технологічна інструкція поширюється на виробництво спиртів коньячних молодих, що одержані шляхом дистиляції коньячних виноматеріалів на спеціальних мідних апаратах з фракціонуванням та відповідають вимогам чинних нормативних документів.

1 ХАРАКТЕРИСТИКА ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

1.1 За органолептичними показниками спирти коньячні молоді повинні відповідати таким вимогам:

- колір – безбарвний;

- смак і аромат – характерні для коньячних спиртів, без сторонніх присмаків і запахів.

1.2 За фізико-хімічними показниками спирти коньячні молоді повинні відповідати вимогам, які вказані у таблиці 1.

Таблиця 1 – Фізико-хімічні показники спиртів коньячних молодих

Назва показника

Значення

Об’ємна частка етилового спирту, %

62-70*

Масова концентрація вищих спиртів, в перерахунку на ізоаміловий спирт безводного спирту, мг/100 см3

120-500

Масова концентрація альдегідів, в перерахунку на оцтовий альдегід безводного спирту, мг/100 см3

3-40

Масова концентрація середніх ефірів, в перерахунку на оцтово-етиловий ефір безводного спирту, мг/100 см3

20-200

Масова концентрація летких кислот, в перерахунку на оцтову кислоту безводного спирту, мг/100 см3

10-50

Масова концентрація фурфуролу безводного спирту,

Мг/100 см3

0,3-5

Масова концентрація метилового спирту безводного спирту, мг/100 см3

10-100

Масова концентрація міді, мг/дм3, не більше

5,0

Масова концентрація заліза, мг/дм3, не більше

0,5

Масова концентрація загальної сірчистої кислоти, мг/дм3, не більше

30

*Примітка: Верхня межа у спирті коньячному молодому, одержаному на імпортних коньячних апаратах з вогневим обігрівом, допускається 72%

1.3 Вміст токсичних елементів не повинен перевищувати допустимі рівні, встановлені «Медико-биологическими требованиями и санитарными нормами качества продовольственного сырья и пищевых продуктов», № 5061, затвердженими Міністерством охорони здоров’я СРСР 01.08.89.

1.4 Вміст радіонуклідів не повинен перевищувати допустимі рівні згідно з ГН 6.6.1.1-130 «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді», затвердженим наказом МОЗ України № 256 від 03.05.2006.

2 ХАРАКТЕРИСТИКА СИРОВИНИ ТА МАТЕРІАЛІВ

2.1 Спирт коньячний молодий виробляють з виноматеріалів коньячних згідно з чинними нормативними документами.

2.2 Допоміжні матеріали повинні відповідати «Перечню конструкционных, антикоррозионных и вспомогательных материалов, разрешенных Минздравом для применения в винодельческой промышленности Украины», РД – 01 та іншим чинним нормативним документам.

3 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС ВИРОБНИЦТВА

Для виробництва коньячного спирту можливе використання апаратів подвійної згонки (шарантських, типу УПКС), прямої дії (типу КУ-500), безперервної дії (типу К-5М, арманьячних), та їх комбінації.

Дистиляцію виноматеріалів коньячних для марочних коньяків України рекомендується здійснювати на апаратах періодичної дії.

Виноматеріали, які поступають на перегонку, піддають фізико-хімічним та мікробіологічним випробуванням, а також органолептичній оцінці, проводять егалізацію (у разі необхідності) та направляють на дистиляцію. При перекачуванні виноматеріали перемішують з метою рівномірного розподілу дріжджів.

Для кращого зберігання коньячних виноматеріалів дозволяється в місцях дистиляції збільшення в них об’ємної частки етилового спирту шляхом додавання спирту-сирцю коньячного, головної, хвостової фракції або їх суміші.

Коньячні виноматеріали переганяють у термін до 1 квітня наступного за врожаєм року.

Перед пуском дистиляційна апаратура повинна бути перевірена водою на герметичність і відповідність її стану вимогам безпеки.

Для забезпечення нормальної роботи апаратів і одержання якісного коньячного спирту ретельно контролюють: швидкість згонки, прозорість спирту у контрольному ліхтарі, температуру, об’ємну частку етилового спирту та органолептичні показники.

ОТРИМАННЯ КОНЬЯЧНОГО СПИРТУ НА АПАРАТІ

ПОДВІЙНОЇ ДІЇ (ШАРАНТСЬКОГО ТИПУ, УПКС)

3.1 СХЕМА 1

3.1.1 Отримання коньячного спирту на апараті подвійної дії проводять у два етапи: на першому - з виноматеріалу одержують спирт-сирець коньячний з вмістом етилового спирту 23-32 % об., на другому - отриманий спирт-сирець переганяють з поділом на головну, середню (спирт коньячний) і хвостову фракції. Дозволяється відбір головної фракції проводити при першій перегонці виноматеріалу, а також частково при першій та другій перегонках.

3.1.2 В залежності від якості виноматеріалу загальна кількість відбору головної фракції становить до 3 % від вмісту безводного спирту.

Відбір коньячного спирту проводять до зменшення об’ємної частки спирту у дистиляті (контрольному ліхтарі) до 45-40 % об. після чого починають відбір хвостової фракції.

Перегонку виноматеріалів та спирту-сирцю завершують при показнику спиртоміра у ліхтарі не вище 1 % об.

3.1.3 За 5-6 годин до закінчення перегонки переднагрівач заповнюють вином чи спиртом-сирцем коньячним і нагрівають до 50-70 ˚С.

Використання головних і хвостових фракцій проводять за однією із наступних схем:

- головну фракцію направляють на ректификацию, а хвостову додають до виноматеріалу чи спирту-сирцю коньячного, після 5-разового повертання хвостової фракції її виділяють і направляють на ректифікацію;

- суміш головної та хвостової фракції переганяють вторинно, відділяють коньячний спирт, а одержану головну та хвостову фракції передають на ректифікацію. До суміші головної та хвостової фракцій можна додавати 3-4 % дріжджів і 8-10 % коньячних виноматеріалів перед наступною фракційною перегонкою. Одержані за цією схемою коньячні спирти використовують для виробництва ординарних коньяків.

- дозволяється окреме накопичення хвостових фракцій від 5 перегонок, змішування з коньячним виноматеріалом до об’єму навалки у кубі, після чого проводять подвійну перегонку як для виноматеріалу. Виділений при цієї перегонці коньячний спирт змішують з основною партією коньячного спирту, а отримана хвостова фракція направляється на ректифікацію.

3.1.4 Духмяні води одержують способом відбору дистиляту у інтервалі об'ємної частки етилового спиту у дистиляті (контрольному ліхтарі) 50-20 %. Середня об'ємна частка етилового спирту повинна бути 25-35 %.

3.2 СХЕМА 2

3.2.1 При першій перегонці виноматеріалу в залежності від його якості виділяють головну фракцію у кількості до 3 %, після чого починають відбір спирту-сирцю коньячного.

3.2.2 При зниженні об’ємної частки етилового спирту у ліхтарі до 5-7 % переходять на відбір хвостової фракції

3.2.3 Закінчення дистиляції виноматеріалу проводять при об’ємної частці етилового спирту у ліхтарі не вище 1%.

3.2.4 Повторну перегонку спирту-сирцю коньячного проводять з відбором головної фракції у кількості до 3% від вмісту безводного спирту у навалці, після чого переходять на відбір середньої фракції (коньячного спирту).

3.2.5 Відбір коньячного спирту закінчують при об’ємної частці етилового спирту у ліхтарі на рівні 58-60 % та переходять на відбір «вторинного» спирту.

3.2.6 Відбір «вторинного» спирту проводять до об’ємної частки етилового спирту у ліхтарі на рівні 12-16 %, а потім переходять на відбір хвостової фракції.

3.2.7 Закінчення дистиляції спирту-сирцю проводять при показнику спиртоміра у ліхтарі не вище 1 % об.

3.2.8 Суміш головних та хвостових фракцій, отриманих при першій та другій перегонках додають до виноматеріалу, що підлягає перегонці.

3.2.9 «Вторинний» спирт додають у спирт-сирець коньячний при наступній перегонці.

4 ОТРИМАННЯ КОНЬЯЧНОГО СПИРТУ НА АПАРАТІ ТИПУ КУ‑500

4.1 МЕТОД ОДНОКРАТНОЇ 3ГОНКИ

4.1.1 Перегонку виноматеріалів на апараті типу КУ-500 проводять з фракціонуванням за наступною схемою: головну фракцію направляють на ректифікацію, середню фракцію виділяють як коньячний спирт, хвостову фракцію додають до виноматеріалу. Після 5-разового повернення хвостової фракції її виділяють

4.1.2 За 6 годин до кінця згонки переднагрівач апарата завантажують виноматеріалом у кількості близько 450 дал та близько 50 дал хвостової фракції від попередньої навалки і нагрівають до 50-70 ˚С.

4.1.3 Головну фракцію відділяють в об’ємі до 3 % від кількості безводного спирту навалки. Відбір головної та середньої фракції проводять регулюючи режим дефлегмації за показниками ротаметра РС-5 на 60-70 поділок.

4.1.4 Відбір середньої фракції завершують при показанні спиртоміра у ліхтарі 50-45 % об.

4.1.5 При відборі хвостової фракції зменшують повернення флегми в куб до показників ротаметра 15-25 поділок. При цьому тиск у вакуум-переривачі зростає. Перегонку виноматеріалів завершують при показниках спиртоміра у ліхтарі не вище 2,0 % об.

4.2 МЕТОД ПОДВІЙНОЇ ЗГОНКИ

4.2.1 Для здійснення подвійної перегонки на апараті типу КУ-500 додатково встановлюють комунікації та запорну арматуру, що дозволяє управляти потоком флегми, що утворюється в дефлегматорі, та спрямовувати його як на укріплюючі тарілки, так і безпосередньо у холодильник.

4.2.2 Отримання коньячного спирту проводять у два етапи: на першому отримають спирт-сирець коньячний з об'ємною частиною спирту 23-32 %, а на другому проводять фракційну перегонку спирту-сирцю з виділенням головної фракції, середньої (коньячний спирт) та хвостової фракції.

4.2.3 При перегонці виноматеріалу на спирт-сирець флегму, що утворюється у дефлегматорі, спрямовують разом з неконденсованою парою у холодильник на протязі усього процесу перегонки.

4.2.4 При перегонці спирту-сирцю коньячного спочатку проводять відбір головної фракції у кількості 1-3 %, при цьому флегму, що утворюється у дефлегматорі, спрямовують на укріплюючі тарілки колони. Після відбору головної фракції флегму спрямовують у холодильник та проводять відбір основного погону (коньячного спирту) до зменшення об’ємної частки спирту у ліхтарі до 50 %, після чого флегму знову спрямовують на укріплюючи тарілки колони. Об’ємна доля спирту в ліхтарі при цьому збільшується до 65-70 %. При вторинному зменшенні об’ємної долі спирту у ліхтарі до 50 % флегму спрямовують в холодильник та проводять відбір хвостової фракції.

4.2.5 Перегонку закінчують при показнику спиртоміру у ліхтарі не більше 2 %.

5 ОТРИМАННЯ КОНЬЯЧНОГО СПИРТУ НА АПАРАТАХ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ДІЇ (АРМАНЬЯЧНИХ).

5.1 Перед початком роботи арманьячний апарат заповнюють водою до появи води у переливній системі та включають підігрів.

5.2 Після закипання води поступово починають подачу вина через комплект регулювання подачі виноматеріалу у апарат.

5.3 У винопідігрівнику виноматеріал нагрівають до температури 70-75 ˚С та спрямовують на тарілку живлення колони.

5.4 Винна барда надходить у куб, де підтримується її постійний рівень. З куба барда зливається через систему зливу барди.

5.5 Коньячний спирт відбирають через спиртовий ліхтар та спрямовують у спиртозбірник.

5.6 Відбір головної та хвостової фракції проводять з відповідних кранів відбору проб та спрямовують у цистерну-спиртозбірник, звідки автоматично перекачуються у напірну ємність з виноматеріалом.

6 КОМБІНОВАНИЙ СПОСІБ ОТРИМАННЯ КОНЬЯЧНИХ СПИРТІВ НА АПАРАТАХ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ТА ПЕРІОДИЧНОЇ ДІЇ

6.1 Комбінований спосіб використовують для покращення якості коньячних спиртів, отриманих на безперервних апаратах, а також для зменшення енергетичних витрат на апаратах подвійної дії.

6.2 Першу перегонку виноматеріалу проводять на апараті безперервної дії без фракціонування, забезпечуючи максимальний перехід летких домішок у дистилят. Об'ємна частка етилового спирту у дистиляті не повинна перевищувати 70 % .

6.3 Отриманий дистилят змішують з коньячним виноматеріалом, що підлягає перегонці, до об'ємної частки спирту 26-32 % і проводять дистиляцію на апараті подвійної дії з відділенням головної фракції, коньячного спирту та хвостової фракції згідно з перегонкою спирту-сирцю коньячного.

6.4 Подальше використання головної та хвостової фракції проводять згідно зі схемою, рекомендованою для апаратів подвійної дії.

7 ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

7.1 Егалізацію виноматеріалів, зберігання та їх перегонку проводять з використанням типових обладнання і технологічних ємностей, виготовлених із корозійностійких матеріалів, дозволених центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров¢я України для виноробної продукції.

7.2 Санітарну обробку технологічного обладнання, винопроводів та інвентарю здійснюють згідно з Інструкцією РД 202.13.027 «Санитарная обработка технологического оборудования, винопроводов, инвентаря и помещений в винодельческой промышленности», затвердженою Укрсадвинпромом 12.10.99.

8 КОРОТКИЙ ОПИС МЕТОДІВ І ЗАСОБІВ ТЕХНОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ І МЕТОДІВ ВИПРОБУВАНЬ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

Відбір проб спиртів коньячних молодих здійснюють згідно з ГОСТ 14137, перевірку якості готової продукції – у відповідності з вимогами чинних нормативних документів на спирт коньячний молодий та цієї технологічної інструкції.

ЕТАПИ КОНТРОЛЮ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

8.1 Етапи контролю технологічного процесу повинні відповідати даним таблиці 2.

Таблиця 2 – Етапи контролю технологічного процесу

№п/п

Об'єкт контролю

Місце

контролю

Періо­дичність контро

лю

Контроль

ований параметр

Граничні значення параметра

Методи

і спосо

би

конт

ролю

1

2

3

4

5

6

7

1

Виноматеріали коньячні

Ємність

Під час прийман

ня

Згідно з чинними норматив

ними докумен

тами

2

Спирт-сирець

Спиртовий ліхтар

Систе

матично

Об'ємна частка етилового спирту, %

Фактичне значення

ГОСТ 13191

3

Спирт коньячний молодий

Мірник, ємність

У кожній ємності

Об'ємна частка етилового спирту, %

62-72

ГОСТ 13191

Масова концентрація вищих спиртів, в перерахунку на ізоаміловий спирт безводного спирту, мг/100см3

120-500

ГОСТ 14138

Масова концентрація альдегидів, в перерахунку на оцтовий альдегід безводного спирту, мг/100см3

3-40

ГОСТ 12280

Масова концентрація вищих середніх ефірів, в перерахунку на оцтово-етиловий ефір безводного спирту, мг/100см3

20-200

ГОСТ 14139

Продовження таблиці 2

1

2

3

4

5

6

7

       

Масова концен

трація

вищих летких кислот,

в

перера

хунку

на

оцтову кислоту безвод

ного

спирту,

мг/

100см3

10-50

ГОСТ 13193

Масова концентрація фур-фуролу безводного спирту, мг/100см3

0,3-5

ГОСТ 14352

Масова концентрація мети-лового спирту безводного спирту, мг/100см3

10-100

ГОСТ 13194

Масова концентрація міді, мг/дм3, не більше

5,0

ГОСТ 26931

Масова концентрація заліза, мг/дм3, не більше

0,5

ГОСТ 13195,

ГОСТ26928

Масова загальної сірчистої кислоти, мг/дм3, не більше

30

ГОСТ14351

Колір, аромат, смак

За вимогами ГСТУ 18.40

Органолеп-тично

4

Барда

При зливанні з апарату

Систе

матично

Об’ємна частка етилово

го

спирту,

%, не

більше

0,3

ГОСТ 13191

5

Головна фракція

Приймальна ємність

Систе

матично

Об’ємна частка етилового спирту, %

Фактичне значення

ГОСТ 13191

6

Хвостова фракція

Приймальна ємність

Систе

матично

Об’ємна частка етилового спирту, %

Фактичне значення

ГОСТ 13191

7

Вторинний спирт

Приймальна ємність

Систе

матично

Об’ємна частка етилового спирту, %

35-45

ГОСТ 13191

8

Суміш спирту сирцю з виноматеріалами

Ємність

Систе

матично

Об’ємна частка етилового спирту, %

26-32

ГОСТ 13191

9

Духмяні води

Приймальна ємність

Систе

матично

Об’ємна частка етилового спирту, %

25-35

ГОСТ 13191

10

Газ або пара, що гріє

Нагріваючий елемент апарату

Постійно

Тиск, кПа

Згідно інструкції з експлуатації апарату

Мано

метр

Кінець таблиці 2

1

2

3

4

5

6

7

11

Вода, яка охолоджує

Холодиль­ники та дефлег­матори

Постійно

Темпера

тура, °С

Згідно інструкції з експлуатації апарату

Термо

метр

12

Флегма

Дефлегм атор апарата КУ-500

Постійно

Кількість виходу, поділок вишини, підняття поплавка ротаметра РС-5

10-70

Рота

метр РС-5

13

Водно-спиртові та бардяні пари

Зона па­рова перегінного кубу апарату

Постійно

Тиск, см водяного стовп­чика

Згідно інструкції з експлуатації апарату

Візу

ально

8.2 Періодичність контролю сировини і готової продукції за показниками безпеки здійснюють згідно з Методичними рекомендаціями «Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки» МР-4.4.4.-108, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України № 329 від 02.07.04.

9 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

9.1 Приймання та відбір проб здійснюють згідно з ГОСТ 14137.

9.2 Кожна партія спирту коньячного повинна супроводжуватися документом установленої форми, який свідчить про його якість, та сертифікатом відповідності.

10 ВІДХОДИ ВИРОБНИЦТВА

10.1 Відходами від виробництва коньячних спиртів є: головні фракції, хвостові фракції, які виділяють на апаратах періодичної дії після багаторазового повертання їх у сировину, яку переганяють, а також винна барда (винас) та лютерна вода.

10.2 Головні і хвостові фракції, які виділяють, направляють на ректифікацію або використовують у лакофарбовій промисловості. Винну барду утилізують з метою вироблення винної кислоти, використовують при виготовленні живильних середовищ для мікроорганізмів та на виробництво алкогольних чи безалкогольних напоїв або направляють у стічні води на знезаражування. Лютерні води зливають у загальнозаводські стічні води.

11 ПЕРЕЛІК ОСНОВНОЇ КЕРІВНОЇ НОРМАТИВНОЇ І ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Таблиця 3 - Перелік основної керівної нормативної та технологічної документації.

Позначення НД

Найменування НД

Номер пункту, в якому подається посилання

1

2

3

ГОСТ 12280-75

Вина и виноматериалы, коньяки и коньячные спирты. Метод определения альдегидов

П. 8.1

ГОСТ 13191-73

Вина, виноматериалы, коньяки и коньячные спирты, соки плодово-ягодные спиртованные. Метод определения этилового спирта

П. 8.1

ГОСТ 13193-73

Вина, виноматериалы и коньячные спирты, соки плодово-ягодные спиртованные. Методы определения летучих кислот

П. 8.1

ГОСТ 13194-74

Коньяки и коньячные спирты. Метод определения метилового спирта

П. 8.1

ГОСТ 13195-73

Вина, виноматериалы, коньяки и коньячные спирты, соки плодово-ягодные спиртованные. Метод определения железа

П. 8.1

ГОСТ 14137-74

Вина, виноматериалы, коньяки и коньячные спирты. Правила приемки и методы отбора проб

Пп. 8.1, 9.1

ГОСТ 14138-76

Коньячные спирты. Метод определения высших спиртов

П. 8.1

ГОСТ 14139-76

Коньячные и плодовые спирты. Метод определения средних эфиров

П. 8.1

ГОСТ 14351-73

Вина, виноматериалы и коньячные спирты. Метод определения свободной и общей сернистой кислоты

П. 8.1

ГОСТ 14352-73

Коньячные спирты. Метод определения фурфурола

П. 8.1

ГОСТ 26927-86

Сырьё и продукты пищевые. Метод определения ртути

П. 1.3

ГОСТ 26928-86

Продукты пищевые. Метод определения железа

Пп. 1.3, 8.1

ГОСТ 26929-94

Сырье и продукты пищевые. Подготовка проб. Минерализация для определения содержания токсичных элементов

П. 1.3

ГОСТ 26930-86

Сырье и продукты пищевые. Метод определения мышьяка

П. 1.3

ГОСТ 26931-86

Сырье и продукты пищевые. Методы определения меди

П. 1.3

ГОСТ 26932-86

Сырьё и продукты пищевые. Методы определения свинца

П. 1.3

ГОСТ 26933-86

Сырье и продукты пищевые. Методы определения кадмия

П. 1.3

ГОСТ 26934-86

Сырье и продукты пищевые. Метод определения цинка

П. 1.3

ГСТУ 18.40-2001

Спирт коньячний молодий. Технічні умови

П. 8.1

Кінець таблиці 3

1

2

3

МБТ № 5061-89

«Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов», затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 01.08.89

П. 1.3

МР 4.4.4.-108-2004

«Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки», затверджені наказом міністерства охорони здоров’я України № 329 від 02.07.04

П. 8.2

РД-01-1994

«Перечень конструкционных, антикоррозионных и вспомогательных материалов, разрешенных Минздравом для применения в винодельческой промышленности Украины», затверджений НІВіВ «Магарач» 02.10.94

П. 2.2

РД 202.1З.027-99

Інструкція «Санитарная обработка технологического оборудования, винопроводов, инвентаря и помещений в винодельческой промышленности», затверджена Укрсадвинпромом 12.10.99

П. 7.2

ГН 6.6.1.1-130-2006

Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді., затверджені наказом МОЗ України № 256 від 03.05.2006

П. 1.4

 


інструкція на виробництво коньячних спиртів - 5.0 out of 5 based on 1 vote