Фільтрувальні матеріали

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 Голос)

 Проект ДСТУ XXXX:XXXX

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

 Фільтрувальні матеріали порошки для виноробної промисловості

 Технічні умови

Видання офіційне

Київ

ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ

20__

ПЕРЕДМОВА

1  РОЗРОБЛЕНО: Національний інститут винограду і вина «Магарач» спільно з Технічним комітетом зі стандартизації «Продукція садів, виноградників і виноробна про­дукція» (ТК‑23)

РОЗРОБНИКИ: А. Авідзба, д-р с.-г. наук; О. Дернова; В. Загоруйко, д‑р техн. наук; Н. Кравченко; Ю. Ольховой; В. Таран, канд. техн. наук; А. Яланецький, канд. техн. наук

2  ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від №

3  ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

___________________________________________________________________

ЗМІСТ

1  Сфера застосування .......................................................................

2  Нормативні посилання....................................................................

3  Терміни та визначення понять.......................................................

4  Загальні технічні вимоги.................................................................

5  Вимоги безпеки.................................................................................

6  Вимоги охорони довкілля................................................................

7  Маркування .......................................................................................

8  Пакування..........................................................................................

9  Транспортування та зберігання.....................................................

10  Методи контролювання...................................................................

11  Правила приймання.........................................................................

12  Гарантії постачальника ...................................................................

Додаток А Коди продукції (код ДКПП) ...........................................

Додаток Б Бібліографія ....................................................................

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ФІЛЬТРУВАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ.

ПОРОШКИ ДЛЯ ВИНОРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Технічні умови

ФИЛЬТРОВАЛЬНЫЕ МАТЕРИАЛЫ.

ПОРОШКИ ДЛЯ ВИНОДЕЛЬЧЕСКОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ

Технические условия

FILTERING AIDS.

POWDERS FOR THE WINE INDUSTRY

Specifications

Чинний від 20__ – __ – __

1  СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на фільтрувальні порошки, що застосовують у виноробній промисловості для фільтрування соків, сусла, виноградних і плодово-ягідних виноматеріалів та вин, дріжджових та гущових осадів.

Обов’язкові вимоги до якості продукції, що забезпечують її нешкідливість та безпечність для життя населення й охорони довкілля, викладені в 4.2 і 4.3 та розділах 5, 6, 12.

2  НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті існують посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ Б В.2.7‑38‑95 Матеріали і вироби будівельні теплоізоляційні. Методи випробувань

Видання офіційне

ДСТУ 2163‑93 Виноробство. Терміни та визначення

ДСТУ 2164‑93 Вина виноградні. Терміни та визначення

ДСТУ 4221:2003 Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови

ДСТУ ГОСТ 5717.2:2006 Банки скляні для консервів. Основні параметри та розміри

ДК 016‑97 Державний класифікатор продукції та послуг.

ГОСТ 12.1.003‑83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности (ССБП. Шум. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 12.1.004‑91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.1.005‑88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)

ГОСТ 12.1.050-86 ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах (ССБП. Методи вимірювання шуму на робочих місцях)

ГОСТ 12.2.003‑91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности (ССБП. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 12.3.002‑75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности (ССБП. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 17.2.3.01‑86 Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населённых пунктов (Охорона довкілля. Атмосфера. Правила контролювання якості повітря населених пунктів)

ГОСТ 61‑75 Кислота уксусная. Технические условия. (Кислота оцтова. Технічні умови)

ГОСТ 1770‑74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры, мензурки, колбы, пробирки. Технические условия (Посуд мірний лабораторний скляний. Циліндри, мензурки, колби, пробірки. Технічні умови)

ГОСТ 2226‑88 Мешки бумажные. Технические условия (Мішки паперові. Технічні умови)

ГОСТ 3118‑77 Кислота соляная. Технические условия (Кис­лота соляна. Технічні умови)

ГОСТ 3760‑79 Аммиак водный. Технические условия (Аміак водний. Технічні умови)

ГОСТ 4204-77 Кислота серная. Технические условия (Кислота сірчана. Технічні умови)

ГОСТ 5712‑78 Аммоний щавелевокислый 1‑водный. Техни­ческие условия (Амоній щавлекислий 1‑водний. Технічні умови)

ГОСТ 6613‑86 Сетки проволочные тканые с квадратными ячейками (Сітки дротові ткані із квадратними вічками)

ГОСТ 6709-72 Вода дистиллированная. Технические условия (Вода дистильована. Технічні умови)

ГОСТ 9758‑86 Заполнители пористые неорганические для строительных работ. Методы испытаний (Заповнювачі пористі не­органічні для будівельних робіт. Методи випродувань)

ГОСТ 10733‑98 Часы наручные и карманные механические. Общие технические условия (Годинники наручні та кишенькові механічні. Загальні технічні вимоги)

ГОСТ 10929‑76 Водород пероксид. Технические условия (Водень пероксид. Технічні умови)

ГОСТ 12026‑76 Бумага фильтровальная лабораторная. Технические условия (Папір фільтрувальний лабораторний. Технічні умови)

ГОСТ 13195‑73 Вина, коньяки и коньячные спирты. Методы определения содержания железа (Вина, коньяки й коньячні спирти. Методи визначання вмісту заліза)

ГОСТ 17811‑78 Мешки полиэтиленовые для химической продукции. Технические условия (Мішки поліетиленові для хімічної продукції. Технічні умови)

ГОСТ 19908‑90 Тигли, чаши, стаканы, колбы, воронки, пробирки и наконечники из прозрачного кварцевого стекла. Общие технические условия. (Тиглі, чаші, стакани, колби, лійки, пробірки й наконечники з прозорого кварцового скла)

ГОСТ 20490‑75 Калий марганцовокислый. Технические условия (Калій перманганат. Технічні умови)

ГОСТ 22524‑77 Пикнометры стеклянные. Технические условия (Пікнометри скляні. Технічні умови)

ГОСТ 24104‑88 Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия (Ваги лабораторні загального призначення й зразкові. Загальні технічні умови)

ГОСТ 25336‑82 Посуда и оборудование лабораторные стеклянные. Типы, основные параметры и размеры (Посуд і обладнання лабораторні скляні. Типи, головні параметри й розміри)

ГОСТ 28498‑90 Термометры жидкостные стеклянные. Общие технические требования. Методы испытаний (Термометри рідинні скляні. Загальні технічні вимоги. Методи випробування)

ГОСТ 29251‑91 Посуда лабораторная стеклянная. Бюретки. Общие требования (Посуд лабораторний скляний. Бюретки. За­гальні вимоги)

3  ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використовуються терміни та визначення понять згідно із ДСТУ 2163 та ДСТУ 2164, а також:

Діатоміт (кізельгур, інфузорна земля) – осадова порода, що складається з решток пористих кремнієвих панцирів одноклітинних діатомових водоростей, у подрібненому стані використовується в якості фільтрувального матеріалу.

Перліт – Вулканічна порода (обсидіан) із дрібною концентрично шкаралупчастою структурою за якою вона розколюється на дрібні кульки з перлинним блиском. Розбухлий у результаті термічного оброблення й подрібнений перліт використовують у виноробстві в якості фільтрувального матеріалу.

4  ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

4.1  Порошки для виноробної промисловості виготовляють із природного діатоміту та перліту шляхом їхньої відповідної механічної та термічної обробки.

У виноробстві вищезазначені порошки використовують як засоби для фільтрування соків, сусла, виноградних і плодово-ягідних виноматеріалів та вин, дріжджових та гущових осадів.

4.2  Порошки для виноробної промисловості повинні відповідати вимогам цього стандарту.

4.3  Вимоги до сировини й матеріалів

Для виготовлення фільтрувальних порошків використовують природні діатоміти й перліти різних родовищ, які придатні для використання у виноробній промисловості.

Готова продукція повиннА мати висновки державної санітарно-епідеміологіч­ної експертизи України стосовно безпеки для здоров’я й життя лю­дини.

4.4  Порошки для фільтрування соків, сусла, виноградних і плодово-ягідних виноматеріалів та вин, дріжджових та гущових осадів за органолептичними та фізико-хімічними показниками повинні відповідати вимогам, які зазначені в таблиці 1.

Таблиця 1 – Показники фільтрувальних порошків для виноробної промисловості

Назва

Показника

Порошки

Діатомітові

Перлітові

1

2

3

Зовнішній вигляд

Легкий порошок

Легкий порошок

Колір

Білий, світло-рожевий, світло-коричневий

Білий

Органолептична проба

Відсутність стороннього запаху й смаку

Вологість, % не більше

3,0

2,0

Насипна щільність, кг/м3, не більше

350

180

Пористість, %,

Не менше

85

90

Масова частка частинок, які спливають у воді, %, не більше

15,0

Вміст грубодисперсних вкраплень (піску і ін.), %, не більше

0,5

0,5

РН водної витяжки, не більше

8,5

9,0

Масова частка речовин, розчинних в оцтовій кислоті з масовою концентрацією 100 г/дм3, г/100 г фільтрувального порошку, не більше

У том числі:

1,2

1,0

   

заліза

0,025

0,02

кальцію

0,15

0,15

Закінчення таблиці 1

1

2

3

Переважаючий (не менше 60 %) гранулометричний склад для різних за розмірами частинок порошків, мкм:

великий

середній

дрібний

10-80

5-30

5-15

10-80

5-30

5-15

Масова частка залишку на ситі з розміром вічок 0,14 мм для всіх порошків, %, не більше

5

20

Масова частка дрібних частинок із розміром менше 5 мкм для всіх порошків, %, не більше

5

5

Примітка. Допускається за погодженням виробника зі споживачем випускати перлітові фільтрувальні порошки з масовою часткою частинок, які спливають у воді, до 20 %.

5  ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

5.1  Під час використання порошків для виноробної промисловості треба дотримуватися загальних вимог безпеки.

5.2  Повітря робочої зони – згідно з ГОСТ 12.1.005.

5.3  Пожежна безпека – згідно з ГОСТ 12.1.004.

5.4  Виробниче обладнання – згідно з ГОСТ 12.2.003.

5.5  Охорона праці робітників забезпечується проведенням заходів згідно з ГОСТ 12.3.002.

5.6  Виробничі приміщення обладнуються вентиляцією згідно зі СНиП 2.04.05 [1].

5.7  Еквівалентні рівні шуму на робочих місцях – згідно з ГОСТ 12.1.003, ГОСТ 12.1.050 та ДСН 3.3.6.037 [2].

5.8  Мікроклімат виробничих приміщень – згідно із ДСН 3.3.6.042 [3].

5.9  Освітлення – згідно із ДБН В.2.5‑28 [4].

6  ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

6.1  Стічні води повинні відповідати вимогам СанПиН 4630 [5].

6.2  Контроль за викидом граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин в атмосферу здійснюється згідно з ГОСТ 17.2.3.01 та ДСП 201 [6].

6.3  Охорону ґрунту від забруднення побутовими та промисловими відходами забезпечують згідно із СанПиН 42‑128‑4690 [7].

7  МАРКУВАННЯ

7.1  Маркування повинно бути нанесене на етикетку кожної одиниці розфасовки й має містити таку інформацію:

-  назву держави;

-  назву виробника, його юридичну адресу, телефон та місцезнаходження;

-  знак для товарів і послуг;

-  назву продукту із зазначенням «Діатомітовий фільтрувальний порошок» або «Перлітовий фільтрувальний порошок»;

-  масу нетто;

-  познаки нормативно-технічної документації на виробництво й цього стандарту;

-  дату виготовлення;

-  номер партії;

-  термін зберігання.

7.2  На кожній транспортній упаковці (дерев’яний ящик, металевий контейнер, тощо) повинні бути такі позначення:

-  країна-виробник;

-  назва підприємства та його місцезнаходження;

-  назва продукту із зазначенням «Діатомітовий фільтрувальний порошок» або «Перлітовий фільтрувальний порошок»;

-  номер партії, номер і дата аналізу, дата виготовлення;

-  кількість одиниць розфасовки (мішок, тощо);

-  місткість одиниці розфасовки, кг;

-  маса брутто, тари й нетто;

-  умови зберігання;

-  познаки нормативно-технічної документації;

-  дата пакування;

-  позначка «Зберігати від вологи».

8  ПАКУВАННЯ

8.1  Фільтрувальні порошки для виноробної промисловості випускають упакованим у 5‑6 шарові паперові мішки згідно з ГОСТ 2226 масою не більше ніж 20 кг або поліетиленові мішки згідно з ГОСТ 17811, та поліпропіленові мішки згідно із чинною нормативною документацією.

8.2  Дозволено використовувати інші види пакувальних матеріалів і тари, що забезпечують якість та герметичність упаковки порошків для виноробної промисловості під час її транспортування та зберігання, та які дозволено центральним органом виконавчої влади в сфері охорони здоров’я України до контакту з харчовими продуктами.

9  ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

9.1  Транспортування фільтрувальних порошків для виноробної промисловості здійснюють транспортом усіх видів у відповідності із санітарними правилами перевезення харчових товарів, а також із правилами перевезення вантажів, чинними на транспорті кожного виду, з дотриманням температурних умов відповідно до 9.2 і умов, які виключають проникнення води.

9.2  Фільтрувальні порошки для виноробної промисловості необхідно зберігати в закритих приміщеннях, які не мають стороннього запаху, при відносній вологості повітря не вище 75 %.

10  МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

10.1  Відбирання проб

Якість кожної партії фільтрувального порошку для виноробної промисловості визначається шляхом аналізу середнього зразка.

Середній зразок складається з окремих проб, які відбирають від 10 % кількості одиниць упаковки кожної партії. Маса однієї окремої проби не повинна бути меншою за 0,05 кг.

Відібрані проби ретельно перемішують і складають середню пробу вагою не менше 0,5 кг.

Середню пробу ділять на дві рівні частини.

Одна з них надходить у заводську лабораторію на аналіз, а другу зберігають як контроль протягом чотирьох місяців. Проби поміщають у чистий сухий скляний посуд або поліетиленові мішечки чи в інші види пакування, що забезпечують герметичність (закривають добре притертими пробками, бляшаними кришками, поліетиленові мішечки заварюють).

На відібрані проби наклеюються етикетки із зазначенням підприємства-виробника, назви та призначення продукту, номеру партії, ваги й дати відбору проби.

10.2  Загальні умови проведення випробувань

10.2.1  Для зважування використовують лабораторні ваги другого класу точності з найбільшою межею зважування 200 г та ваги лабораторні третього або четвертого класу точності згідно з ГОСТ 24104.

10.2.2  Допускається використовувати інших засобів вимірювання з метрологічними характеристиками, що відповідають зазначеним у цьому стандарті.

10.2.3  Для приготування розчинів повинна використовуватися дистильована вода згідно з ГОСТ 6709.

10.3  Визначання органолептичних показників

10.3.1  Апаратура, засобі вимірювання, посуд, матеріали.

-  ваги лабораторні з межею зважування 200 г, 2‑го класу точності за ГОСТ 24104;

-  годинник за ГОСТ 10733;

-  плита електрична за ГОСТ 14919‑83;

-  колба конічна Кн‑2‑250 ТС за ГОСТ 25336;

-  циліндр мірний 1‑100 або 3‑100 за ГОСТ 1770;

-  вода дистильована за ГОСТ 6709‑72.

10.3.2  Зовнішній вигляд, колір, запах порошків визначають органолептично.

10.3.3  Проведення аналізу

5 г фільтрувального порошку розмішують у 100 см3 дистильованої води, інтенсивно кип’ятять протягом 1 хв., після остигання рідину енергійно збовтують і дають відстоятися. Декантовану воду перевіряють на наявність стороннього запаху й смаку.

10.4  Визначання фізико-хімічних показників

10.4.1  Визначання вологості

Масову частку вологи фільтрувальних порошків визначають згідно із ДСТУ Б В.2.7‑38.

10.4.2  Визначання насипної щільності фільтрувальних порошків

Насипну щільність фільтрувальних порошків визначають згідно з ГОСТ 9758.

10.4.3  Визначання пористості фільтрувальних порошків

10.4.3.1  Апаратура, засобі вимірювання, посуд, матеріали:

-  ваги лабораторні з межею зважування 200 г, 2‑го класу точності за ГОСТ 24104;

-  баня водяна за чинною нормативною документацією;

-  пікнометр за ГОСТ 22524;

-  термометр із діапазоном визначення від 0 до 50 °С і ціною поділки 0,1 °С за ГОСТ 28498;

-  шафа сушильна за діючою нормативною документацією;

-  ексикатор 2‑140 за ГОСТ 25336;

-  вода дистильована за ГОСТ 6709‑72.

10.4.3.2  Проведення аналізу

10.4.3.2.1  Попередньо визначають густину фільтрувальних порошків

У чистий висушений до постійної ваги й тарований на аналітичних вагах пікнометр ємністю 50 см3 засипають 1,5‑2,0 г порошку та зважують. Заздалегідь необхідно визначити масу дистильованої води разом із пікнометром. Після визначення наважки порошку в пікнометр наливають невеликими порціями дистильовану воду до ⅔ його об’єму. Потім, для видалення із засипаного порошку можливих пузирів повітря пікнометр поміщають на водяну баню, нагріту до 60‑65 °С, підігрівають його й час від часу вміст злегка збовтують. Після видалення пузирів пікнометр заливають водою майже до мітки й 0,5 години витримують його за 20 °С на водяній бані. Після охолодженні об’єм рідини в пікнометрі доводять точно до мітки, осушують поверхню й зважують на аналітичних вагах із точністю до 0,0001 г.

10.4.3.2.2  Густину (П) у кг/м3 визначають за формулою:

Формула густини (1)

Де MПф – маса пікнометра із засипаним до нього фільтрувальним порошком, г;

MП – маса пустого пікнометра, г;

P – маса пікнометра з фільтрувальним порошком і водою за 20 °С, г;

P1 – маса пікнометра з водою за 20 °С, г;

1000 – коефіцієнт перерахунку в кг/м3.

10.4.3.2.3  Пористість фільтрувальних порошків (CП) у процентах визначають за фор­мулою:

формула пористість фільтрувальних порошків, (2)

Де: Pν – об’ємно-насипна маса фільтрувального порошку за 10.4.2, кг/м3;

П – густина порошку за 10.4.3.2.2, кг/м3.

10.4.4  Визначання показника активності водневих іонів (РН) водної витяжки

10.4.4.1  Апаратура, засобі вимірювання, посуд, матеріали:

-  ваги лабораторні з межею зважування 200 г, 2‑го класу точності за ГОСТ 24104;

-  годинник за ГОСТ 10733;

-  термометр скляний за ГОСТ 28498;

-  рН‑метр за чинною нормативною документацією;

-  фільтрувальний папір за ГОСТ 12026;

-  склянки скляні місткістю 250 см3 згідно з ГОСТ 25336;

-  вода дистильована за ГОСТ 6709.

10.4.4.2  Проведення аналізу

У склянку, що містить 100 см3 дистильованої води, всипають 10 г фільтрувального порошку й кип’ятять протягом 10 хвилин, прикривши склянку годинниковим склом. Після кип’ятіння вміст склянки фільтрують через паперовий фільтр, фільтрат охолоджують до 20 °С і визначають рН на приладі.

10.4.5  Визначення масової частки частинок, які спливають у воді

10.4.5.1  Обладнання й реактиви, що використовують:

-  склянки скляні місткістю 500 см3 згідно з ГОСТ 25336;

-  лійка Бюхнера за ГОСТ 25336;

-  фільтрувальний папір за ГОСТ 12026;

-  скляна паличка за чинною нормативною документацією;

-  ваги лабораторні згідно з ГОСТ 24104 із похибкою зважування 0,01 г;

-  вода дистильована за ГОСТ 6709.

10.4.5.2  Проведення аналізу

Висушену до постійної маси відповідно до ДСТУ Б В.2.7‑38 наважку фільтрувального порошку в кількості 10 г засипають у мірну склянку місткістю 0,5 дм3, заливають 300 см3 дистильованої води й перемішують скляною паличкою протягом 3 хв.

Суспензії дають відстоятися протягом 60 хв. Лійкою Бюхнера частки, що спливають, відфільтровують разом із основною масою води крізь попередньо зважений паперовий фільтр, висушують до постійної маси й зважують на фільтрі на лабораторних терезах. Масу цих частинок визначають відніманням маси фільтра.

10.4.5.3  Оброблення отриманих результатів.

Масову частку частинок (B), які спливають у воді, у відсотках розраховують за формулою

формула Масову частку частинок, які спливають у воді (3)

Де: G1 – маса наважки, г;

G2 – маса частинок, які спливають, г.

За результат випробувань приймають середнє арифметичне двох визначень, відносна допустима розбіжність між якими не повин­на перевищувати 5 %.

10.4.6  Визначення грубодисперсних вкраплень

10.4.6.1  Обладнання, що використовують:

-  ваги лабораторні 2‑го класу точності, з межею зважування 200 г за ГОСТ 24104;

-  годинник за ГОСТ 10733;

-  шафа сушильна за чинною нормативною документацією;

-  ексикатор 2‑140 за ГОСТ 25336;

-  скляний циліндр 1‑500 за ГОСТ 1770;

-  фільтрувальний папір за ГОСТ 12026;

-  вода дистильована за ГОСТ 6709.

10.4.6.2  Проведення аналізу

Фільтрувальний порошок висушують у сушильній шафі до постійної ваги при температурі 105 °С. Відважують 20 г порошку й поміщають його в мірний циліндр, заливають його на ¾ об’єму водою, ретельно перемішують і через 10 сек (час, за який грубодисперсні вкраплення осідають на дно) швидко зливають 4/5 об’єму суспензії. Потім знову заливають водою до попереднього рівня, перемішують і через 10 с зливають 4/5 об’єму суспензії. Зазначена операція повторюється до повного відділення фільтрувального порошку від грубодисперсних часток. Потім грубодисперсні вкраплення з водою, що залишилася після декантації, переносяться на попередньо висушений (за 105 °С) і зважений фільтрувальний папір. Після відділення грубодисперсних вкраплень від води, їх висушують (разом із фільтрувальним папером) за 105 °С на протязі 3 годин і зважують.

10.4.6.3  Оброблення отриманих результатів

Масову долю грубодисперсних вкраплень (Сг) у процентах розраховують за фор­мулою:

формула масовой долю грубодисперсних вкраплень у процентах, (4)

Де: M0 – маса фільтрувального порошку, г;

M1 – маса фільтрувального паперу, г;

M2 – маса грубодисперсних вкраплень і фільтрувального паперу, г.

10.4.7  Визначення масової частки речовин у фільтрувальних порошках, які розчинні в оцтовій кислоті

10.4.7.1  Апаратура, засобі вимірювання, посуд, матеріали:

-  ваги за ГОСТ 24104;

-  годинник за ГОСТ 10733;

-  електрошафа сушильна лабораторна за чинною нормативною документацією;

-  баня водяна лабораторний за чинною нормативною документацією;

-  піч муфельна за чинною нормативною документацією;

-  термометр із діапазоном вимірювання від 0 до 100 °C із ціною поділки не більше 0,2 °C за ГОСТ 28498;

-  тиглі за ГОСТ 19908;

-  щипці з гумовими наконечниками за чинною нормативною документацією;

-  ексикатор 2‑140 за ГОСТ 25336;

-  колба Кн‑2‑500‑29/32 ТС за ГОСТ 25336;

-  колба мірна 1‑500‑2 за ГОСТ 1770

-  лійка НР‑56 75 ХС за ГОСТ 25336;

-  піпетки 2‑2‑50, 2‑2‑100 за ГОСТ 29169;

-  скляна паличка за чинною нормативною документацією;

-  стакан В‑1‑50 ТХС за ГОСТ 25336;

-  циліндри 1‑50, 1‑500 за ГОСТ 1770;

-  папір фільтрувальний лабораторний за ГОСТ 12026‑76;

-  вода дистильована за ГОСТ 6709;

-  кальцій хлористий х. ч. за ГОСТ 450;

-  кислота оцтова льодяна за ГОСТ 61.

10.4.7.2  Підготування до проведення аналізу

Підготовка муфельної печі та водяної бані проводиться відповідно до експлуатаційної документації на них. У водяну баню наливають дистильовану воду на 2‑3 см нижче її країв і вмикають до електричної мережі. Нагрівають воду в бані до кипіння й підтримують цю температуру протягом усього часу роботи. Слідкують за тим, щоб вода з бані не википала й своєчасно проводять доливання.

Визначають масу порожнього тигля, для чого ставлять порожній тигель у сушильну шафу, нагрівають до температури 105‑110 °C і витримують за цієї температури протягом однієї години. Тигель переносять до ексикатора з хлористим кальцієм для охолодження не менше, як на 30 хв., після чого його зважують. Масу пустого тигля визначають як середнє арифметичне результатів трьох зважувань. Зважування проводять із записуванням значення маси до другого десяткового знаку.

10.4.7.3  Проведення аналізу

Відбирають середню наважку фільтрувального порошку масою 20,0 г із точністю ± 0,1 г та переносять у конічну колбу. Циліндром місткістю 500 смЗ відмірюють 360 смЗ дистильованої води, додають у колбу з фільтрувальним порошком, перемішують скляною паличкою й дають відстоятися протягом 15 хв. Циліндром місткістю 50 смЗ відмірюють 40 смЗ льодяної оцтової кислоти й також вносять у колбу з бентонітом. Скляною паличкою розмішують уміст колби протягом 15 хв. і залишають на 8‑10 годин.

Суспензію фільтрують через лабораторний фільтрувальний папір у мірну колбу місткістю 500 см3 і промивають осад 2‑3 рази порціями дистильованої води об’ємом 10‑20 смЗ у ту саму колбу. Доводять уміст колби дистильованою водою до мітки й перемішують струшуванням 20 с. Мірними піпетками місткістю 50 смЗ і 100 смЗ вносять 150 смЗ фільтрату в тигель, ставлять його на водяну баню та випаровують уміст насухо. Переносять тигель у муфельну піч і попелять за температури 500-600 °C протягом 3-4 годин. Після охолодження в печі до 25 ± 5 °C тигель із золою переносять в ексикатор, витримують не менше ніж 20 хв. і зважують на аналітичних вагах. Потім тигель знову ставлять у муфельну піч і витримують за температури 500-600 °C протягом (60 ± 10) хв. Після чого зважування повторюють. Висушування вважають закінченим, коли різниця результатів двох послідовних зважувань не перевищує 0,005 г.

10.4.7.4  Оброблення отриманих результатів.

Масову частку речовин у фільтрувальному порошку, що розчинні в оцтовій кислоті масовою концентрацією 100 г/дмЗ, (Р), у відсотках, вираховують за формулою:

формула Масову частку речовин у фільтрувальному порошку , (5)

Де: AС – маса пустого тигля, г;

BС – маса тигля із золою, г;

6 – кількість фільтрувального порошку, що відповідає 150 см3 фільтрату, г;

100 – перерахунок на 100 г фільтрувального порошку.

Обчислення проводять до другого й округляють до першого десяткового знаку після коми. За остаточний результат приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, допустима розбіжність між якими не повинна перевищувати 1,0 %.

350 см3 фільтрату, що залишився, використовують для визначення заліза й кальцію.

10.4.8  Визначення масової частки кальцію в оцтово­кислій витяжці

10.4.8.1  Апаратура, засобі вимірювання, посуд, матеріали:

-  ваги за ГОСТ 24104;

-  годинник за ГОСТ 10733;

-  баня водяна за чинною нормативною документацією;

-  плитка електрична за ГОСТ 14919;

-  центрифуга лабораторна за чинною нормативною доку­ментацією;

-  термометр із діапазоном вимірювання від 0 до 100 °C із ціною поділки не більше 0,2 °C за ГОСТ 28498;

-  бюретка 1‑3‑2‑25‑0,1 за ГОСТ 29251;

-  колба конічна Кн‑1‑250‑24/29 ТС за ГОСТ 25336;

-  колба мірна 1‑1000‑2 за ГОСТ 1770;

-  піпетки місткістю 1‑2‑1‑5, 1‑2‑1‑25 за ГОСТ 29227;

-  пробірки центрифугальні місткістю 10 та 50 смЗ за чинною нормативною документацією;

-  циліндри 1‑25, 1‑250 або 3‑250 за ГОСТ 1770;

-  чашки порцелянові випарні ЧВК‑1‑50 за ГОСТ 25336;

-  аміак 25 % за ГОСТ 3760;

-  амоній щавлевокислий х. ч. за ГОСТ 5712;

-  вода дистильована за ГОСТ 6709;

-  калій-перманганат х. ч. за з ГОСТ 20490, розчин із масовою концентрацією еквіваленту 0,01 моль/дм3 (0,01 Н);

-  кислота сірчана х. ч. за ГОСТ 4204;

-  метиловий оранжевий за ГОСТ 4919.1.

10.4.8.2  Приготування розчину сірчаної кислоти

Розчин сірчаної кислоти готують додаванням до 4 частин дистильованої води однієї частини концентрованої сірчаної кислоти з постійним перемішуванням, збовтуючи.

10.4.8.3  Виконання вимірювань

25 смЗ зразку, що одержано за 10.4.7.3, відбирають піпеткою місткістю 25 смЗ, наливають у порцелянову випарну чашку місткістю 50 смЗ, нейтралізують аміаком до pH 3,0‑4,5 (за метиловим оранжевим) чашку ставлять на киплячу водяну баню і нагрівають протягом 4‑5 хв. Осадження кальцію проводять із гарячого розчину, додаючи в чашку піпеткою місткістю 5 смЗ каплями 5 смЗ насиченого розчину щавлевокислого амонію, постійно перемішуючи вміст скляною паличкою, яку залишають у випарній чашці. Нагрівання ведуть протягом 30 хв.

Після осадження знімають порцелянову чашку з водяної бані й після охолодження до температури 20 ± 5 °C її вміст кількісно переносять, за допомогою ополіскуванням дистильованою водою в кількості 20‑25 см3 в центрифугальну пробірку місткістю 50 смЗ і центрифугують протягом 15 хв. з кутовою швидкістю 50 с-1 (3000 об./хв.). Центрифугат обережно зливають, а осад, що утворився, промивають дистильованою водою об’ємом 20‑25 смЗ, перемішують, а потім знову центрифугують, як указано вище. Осад аналогічно промивають ще раз. Центрифугат обережно зливають і циліндром місткістю 25 смЗ додають у центрифугальну пробірку 20 смЗ розчину сірчаної кислоти (1:4), нагрітого до температури 90‑95 °C. Уміст пробірки кількісно переносять у конічну колбу місткістю 250 см3, ополіскуючи водою (воду додають порціями по 5 смЗ). Колбу підігрівають на електричній плитці до температури 90‑95 °C (не допускаючи кипіння) і титрують розчином калію-перманганату до появи слабкого рожевого забарвлення в усьому об’ємі.

10.4.8.4  Оброблення отриманих результатів.

Уміст кальцію (P(Ca)), у грамах на 100 г фільтрувального порошку, обчислюють за формулою:

формула Уміст кальцію у грамах на 100 г фільтрувального порошку, (4)

Де: AК – об’єм розчину калію-перманганату, витраченого на титрування, смЗ;

0,2 – маса кальцію, що відповідає 1 смЗ розчину калію-перманганату молярної концентрації еквіваленту 0,01 моль/дм3 (0,01 Н), мг;

2,5 – коефіцієнт перерахунку;

BК – об’єм проби, узятої для аналізу, смЗ.

Обчислення проводять до третього десяткового знаку після коми з наступним округленням результату до другого десяткового знаку.

10.4.9  Визначення масової частки заліза в оцтовокислій витяжці

10.4.9.1  Апаратура, засобі вимірювання, посуд, матеріали згідно з ГОСТ 13195.

10.4.9.2  Виконання вимірювання.

Вимірювання в оцтовокислій витяжці за 10.4.7.3 проводять згідно з ГОСТ 13195.

10.4.9.3  Оброблення отриманих результатів.

Уміст заліза (P(Fe)) у г/100 г фільтрувального порошку обчислюють за формулою

формула Уміст заліза у г/100 г фільтрувального порошку, (5)

Де: C – масова концентрація заліза в пробі згідно з ГОСТ 13195, мг/дмЗ;

2,5 – коефіцієнт перерахунку на 100 г фільтрувального порошку;

1000 – коефіцієнт перерахунку в грами.

Обчислення проводять до третього десяткового знаку після коми з наступним округленням результату до другого десяткового знаку.

10.4.10  Визначення гранулометричного складу

10.4.10.1  Обладнання, що використовується:

-  годинник за ГОСТ 10733;

-  шафа сушильна за чинною нормативною документацією;

-  ваги за ГОСТ 24104;

-  сито з розміром вічок 0,14 мм за ГОСТ 6613;

-  термометр із діапазоном вимірювання від 0 до 100 °C із ціною поділки не більше 0,2 °C за ГОСТ 28498;

-  циліндр скляний (кристалізатор) висотою 35 см і діаметром 20 см за ГОСТ 1770;

-  фільтрувальний папір за ГОСТ 12026;

-  банка скляна місткістю 10 дм3 за ДСТУ ГОСТ 5717.2;

-  вода дистильована за ГОСТ 6709.

10.4.10.2  Проведення аналізу

Відважують 25 г висушеного за температури 105 °C протягом 2 годин фільтрувального порошку. Просівають його через сито з розміром вічок 0,14 мм. Залишок порошку на ситі переносять на попередньо зважений фільтрувальний папір, зважують його й виражають уміст фракції розміром більше 0,14 мм у вагових відсотках за 10.4.7.3. Кількість частин розміром менше 140 мкм визначають методом седиментаційного аналізу. Для чого частину фільтрувального порошку, що залишилася, поміщають у скляний циліндр-кристалізатор, який заповнено дистильованою водою до висоти 30 см. Порошок рівномірно розмішують у воді. Час осідання часток різного діаметра й густини у воді за температури 20 °С на глибину 30 см наведено в таблиці 2. Для відділення часток менше 5 мкм порошок (за густини частинок 2,0 г/см3) відстоюють у воді протягом 360 хвилин (табл. 2), потім частину порошку, що неосіла, відділяється шляхом декантації верхньої частини рідини, що накопичується в проміжній посудині (скляній бан­ці на 10 дм3), і використовується для подальшого визначення маси частинок менше ніж 5 мкм.

Таблиця 2 – Час осідання частинок різного розміру та густини

Розмір частинок, мкм

Час осідання, хв.

Густина, 2 г/см3

Густина, 2,5 г/см3

1

2

3

97,5

78,2

1

67,7

55,3

2

55,3

47,9

3

47,9

39,1

4

42,8

35,0

5

36,2

29,5

7

30,3

24,7

10

24,7

20,2

15

21,4

17,2

20

17,5

14,3

30

12,3

10,1

60

8,7

7,1

120

7,1

5,8

180

6,2

5,0

240

5,5

4,5

300

5,0

4,1

360

Циліндр знову заповнюється водою до висоти 30 см, рідину перемішують і через 360 хвилин частину порошку, що не осів, відокремлюють за допомогою декантації верхньої частини суспензії в іншу скляну банку й об’єднують із суспензією, що було декантовоно раніше. Операцію повторюють доти (4‑6 разів), поки рідина над порошком не стане через 360 хвилин прозорою. У декантованій суспензії перебувають частки менше 5 мкм, які після осідання відділяються від рідини шляхом декантації останньої. Осад, який міститься в скляних банках, з невеликою кількістю води кількісно переносять на попередньо висушений за температури 105 °C і зважений фільтрувальний папір, фільтрують і після висушування до постійної ваги зважують разом із фільтрувальним папером.

У кристалізаторі залишається порошок із розміром часток більше 5 мкм, але менше 140 мкм. Потім таким же чином відділяють частки менш 10 мкм, але більше 5 мкм, для чого кристалізатор заповнюється водою до висоти 30 см і рідину перемішують.

Декантація суспензії для випадку, що розглядається, виконується через 90 хв. (табл. 2). Операція повторюється доти, поки вода над осадом через 90 хв. стане прозорою. У суспензії, що було декантовано, будуть частинки 5‑10 мкм, а в осаді – 10‑140 мкм. Аналогічно відділяють частинки 10‑20, 20‑40 мкм; після відділення частинок 60‑80 мкм в осаді залишаються частинки 80‑140 мкм. Після відділення від води шляхом декантації, фільтрації (як описано вище) і висушування до постійної ваги всі фракції порошку зважують разом із фільтрувальним папером.

10.4.10.3  Оброблення отриманих результатів.

Масову частку фракцій фільтрувальних порошків (CГр) у відсотках розраховують за формулою:

формула Масову частку фракцій фільтрувальних порошків  у відсотках , (7)

Де: M0 – маса фільтрувального порошку, що було взято для визначення гранулометричного складу, г;

M1 – маса фільтрувального паперу, г;

M2 – маса порошку разом із фільтрувальним папером, г.

11  ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

11.1  Порошки для виноробної промисловості приймають партіями. Партією вважають будь-яку кількість продукції одного найменування, однорідної за своїми якісними показниками, оформлену посвідченнями про якість і безпеку продукції.

11.2  У посвідченні повинно бути вказано:

-  номер і дату видачі посвідчення;

-  назву й адресу підприємства-виробника;

-  товарний знак (за наявності);

-  найменування й код продукту;

-  номер партії;

-  дату виготовлення;

-  масу нетто;

-  термін і умови зберігання;

-  показники якості й безпеки;

-  познаку цього стандарту.

11.3  Кожну партію піддають зовнішньому огляду, за яким визначають схоронність упаковки й правильність маркування.

11.4  Споживач має право виконувати контрольну перевірку якості порошків для виноробної промисловості – згідно з вимогами цього стандарту (розділ 10).

12  ГАРАНТІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКА

12.1  Постачальник гарантує відповідність порошків для виноробної промисловості вимогам цього стандарту в разі дотримування умов транспортування i зберігання.

12.2  Гарантійний термін зберігання порошків для виноробної промисловості із дня їхнього пакування – необмежено за відносної вологості повітря не вище 75 %.

ДОДАТОК А

(довідковий)

Код продукції (код ДКПП)

Таблиця А.1 – Код ДКПП (ДК 016)

Назва

Код ДКПП

Фільтрувальні порошки

14.22.12

ДОДАТОК Б

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1  СНиП 2.04.05‑91 Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха (Опалення, вентиляція й кондиціонування повітря), затверджені Держбудом України 15.11.99, № 273.

2  ДСН 3.3.6.037‑99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджені Міністерством охорони здоров’я України 01.12.99, № 37.

3  ДСН 3.3.6.042‑99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень, затверджені Міністерством охорони здоров’я України 01.12.99, № 42.

4  ДБН В.2.5‑28‑2006 Природне і штучне освітлення, затвер­джені Держбудом України, 2006.

5  СанПиН 4630‑88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила й норми охорони поверхневих вод від забруднення), затверджені Мінздравом СРСР 04.07.88, № 4630‑88.

6  ДСП 201‑97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біохімічними речовинами), затверджені Міністерством охорони здоров’я України 09.07.97, № 201.

7  СанПиН 42‑128‑4690‑88 Санитарные правила содержания территорий населенных мест (Санітарні правила втримання територій населених місць), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 05.08.88, № 4690‑88.

67.250

Ключові слова: аналіз, діатоміт, масова частка, методи контролю, перліт, правила приймання, проба, розчин, фільтрувальний порошок.

Голова ТК‑23,

Директор НІВіВ «Магарач»

А. М.Авідзба

Заст. директора з наукової роботи

НІВіВ «Магарач»

В. О.Загоруйко

Зав. відділом технології виноробства

НІВіВ «Магарач»

А. Я.Яланецький

Зав. лабораторії стандартизації й

Метрології НІВіВ «Магарач»

О. В.Дернова

Відповідальний виконавець

Старший науковий співробітник

Відділу технології виноробства

НІВіВ «Магарач»

В. А.Таран

Виконавці:

 

Провідний інженер зі стандартизації

Лабораторії стандартизації

І метрології НІВіВ «Магарач»

Н. О.Кравченко

Науковий співробітник

Лабораторії стандартизації

І метрології НІВіВ «Магарач»

Ю. Л.Ольховой

 

 


Фільтрувальні матеріали - 5.0 out of 5 based on 1 vote